5. Гой учуй нас!

Юрій Федькович

Збором на море, Боже, ідемо,

Чорного тура з собов ведемо,

Оперед нас ся проскур кочає,

Там она стане, де Бог гадає.

Стане ж вона, стане, на райских дверех

В божих світлицях, в божих тереміх;

Божі тереми під короваєм,

Боже деревце в рай ся хиляє.

А ми до раю з гаю ідемо,

Чорного тура з собов ведемо.

Бо чорні тури – Змієві слуги,

Перевернули всі божі луги.

Ще й божий явір, деревце з раю,

Перевернути, Боже, гадають,

Боже деревце, Малани рожі,

Не поможи їм, сине ти божий!

Сполом с полоном, Боже, ідемо,

Чорного козла з собов ведемо;

Чорнії кози вороги божі,

Гой перенесли Малани рожі.

Гой ви ж бо, Боже, Даждбога слуги,

Зоремо луги в золоті дуги,

Ще й синім пюрцем їх заволочим,

А Даждбог кровцев свойов примочить.

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 679 – 680.