28. Гой та Зельман!

Юрій Федькович

Гой а учера та із вечера,

Пасла Маланка, Зельман, качура,

Гой доки ж его, Зельман, напасла,

Ясная зоря, Зельман, погасла.

Гой а учера та із вечера,

Пасла Маланка, Зельман, качура,

Гой доки ж єго ба й напоїла,

Ясная зоря в море злетіла.

Гой а учера та із вечера,

Пасла Маланка, Зельман, качура,

Аж пливе лебідь долів водою,

Єму косиця за головою.

Гой відки, відки, мій лебедочку!

А від Василя, ти Маланочко!

Гой що за Василь, мій лебедочку?

А Прабожин син, ти Маланочко!

Гой що він творить, мій лебедочку?

А сіе-оре, ти Маланочко!

Гой а чим, а чим, мій лебедочку?

А мечем, мечем, ти Маланочко?

А самий, самий, мій лебедочку?

Гой бо з стрільцями, ти Маланочко!

Гой а з котрими ж, мій лебедочку?

А з сими, с тими, ти Маланочко!

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 695.