До ліри

Юрій Федькович

Сидит леґінь, сидит зажурившесь;

Головою на ліру схилившесь.

«Чи ж маю я на гуслех заграти,

Чи до ліри як гай заспівати?

Заспіваю я радше до ліри,

Бо на гуслех нема мені віри.

А та ліра все серденько знає,

Струна струні правду вповідає.»

Примітки

Досі не друковано. Титул – наш. Віршик покладений як епіґраф до збірки народніх і власних пісень, зладженої Федьковичем из. «Найкращі співанки руского народа на Буковині. Зібрав Ю. Федькович». Рукопис (власність тов. Руська Бесіда в Чернівцях) без дати, та зладжений мабуть у остатніх роках житя поетового (титул писаний тремтячою рукою). Майже всі нар. пісні поміщені тут, ретушовані Федьковичем; вони будуть надруковані в четвертім томі нашого виданя. В 4-у томі (1910 р.) ці народні пісні не були надруковані, вони вперше з’явились у виданні 1968 р.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 465.