На новий рік

Юрій Федькович

І знов один нам рік минув,

Рік распри, брани, лиха, горя…

У вічності безденне море

Неначе камінь утонув,

А нас як старців загублених

Лишив і голих і студених,

Неначе той дірявий міх,

Всім другим народам на сміх.

А хто винен? – «Ляхи винні,

ляхи та румуни!»

Так скажете. О прехитрі

Ви полурозуми!

Що ляхи нам удіяли,

А що нам волохи,

Доки ми ще – ми ще були,

Не переполохи?

Доки наша тиха, чесна

Рідна руська хата

Була церквов нам, святинев,

Не корчмов проклятов.

Доки наших руських, рідних

Учителів слова

Ми слухали, не євреїв

Лукавих намовів.

Доки наші многоцінні

І законні гласи

Ми врагам не продавали

За горілки пляшку.

Доки ми про своїх дітей

І о себе дбали,

Та не корчми, а народні

Доми будували.

Доки корчмами скверними

Не музика гула,

А нам розривка, забава

Лиш читальня була.

Доки ми ще не писались

Ніжними нюньками,

А тверділи, як той кремінь

Були русинами.

Доти й вороги мовчали,

Як ті цуценята.

Задля того ж схаменіться,

Спам’ятайтесь, браття!

Пробудіться з сну твердого,

Пробудіть з похмілля,

Та без рукавиць возміться

До святого діла.

Щоб як рік оцей минеться,

А новий настане,

Вас уже людьми застав він,

Вас вже русинами.

Цього вам благо-бажає

Ваш кобзар-каліка,

І в святого з неба молить

Щастя вам во віки.

16 н. ст. новембра 1886.

Примітки

Досі не друковане. Друкуємо тут із автографу поетового (аркуш звич. паперу, писано на 3 стор., при кінці підпис автора і дата, над титулом іншою рукою: «Для науки и забави»). Власність «Руської Бесіди» в Чернівцях.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 482 – 484.