На могилі мого брата

Юрій Федькович

А

Весна ся вернула, всі пташки щебечут,

Всі квітки зацвіли до кола,

Тож піду на цвинтар – не піду, полечу

До мого брата-сокола;

І озьму шездару, і пісеньку зложу

О красних дівчатах, о маю,

І братчику мому на цвинтарнім ложу

На струнах шовкових заграю.

Добрий вечір, брате! Що дієш, небоже,

Як тутки тобі ся май діє?

Нічо не говориш? Сумуєш? Чого же? –

Що сонце в могилі не гріє?

То сонце! Не думай, вшак я тя кохаю,

Мені тебе можна любити;

Я прийду до тебе щороку, щомаю

Та й буду з тобою тужити.

Б

Весною пташки щебечуть,

Квіти зацвіли докола;

Піду на цвинтар, полечу

До мого брата-сокола.

І пісеньку єму зложу

О дівчатах і о маю,

На цвинтарнім єму ложу

В струни шовкові заграю.

Добрий вечір, мій небоже!

Як тобі ся тутка діє?

Ти сумуєш? І чого же? –

Що тебе сонце не гріє?

Не сумуй! Я тя кохаю,

Мені вільно тя любити;

Прийду щовесни, щомаю –

Буду з тобою тужити.

Примітки

Варіант А – друк. Слово, 1861 ч. 76, потім Поезії 1862, стор. 76 – 77.

Варіант Б – в тій скороченій формі ся думка перейшла в уста народу, а звідси в співанки – див. «Руській священик, уложив Кость Паньковскій. Накладань тов. Просвіта». у Львові 1888, стор. 239 – 240. Чи і коли Федькович доконав сеї переробки, не знаємо.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 63 – 64.

Автограф А зберігається у поетовому листі до А. Кобилянського від 24 вересня 1861 р. (ІЛ, ф. 58, № 90).

Шалата М. Й. Примітки. – В кн.: Юрій Федькович Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Листи. – К.: Наукова думка, 1985 р., с. 514.