Співанка

Юрій Федькович

Зашуміли темні лози

Козакові при дорозі.

По дорозі блудом ходить,

Вороного свого водить,

Золотую чашу носить

Капітана слізно просить:

«Гей ти пане, капітане,

Ти козацкий атамане,

Дам ти меду, дам ти чашу,

Лиш пусти мня в землю нашу,

Лиш пусти до роду мого

Дам коня ще вороного».

«Дурно, козак, дурно тужиш,

Бо не підеш, аж дослужиш;

А як будеш що казати,

То тя скажу приковати

До коня, до вороного

Козаченька молодого».

Примітки

Друк. Слово 1861, ч. 84, потім Поезії 1862, стор. 4

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 48.

Автограф невідомий.

Сучасний дослідник повідомляє:

«Співанка» Федьковича є сплавом кількох пісенних мотивів. Перші рядки твору поет бере з козацької побутової пісні:

Зашуміли темні лози

Козакові при дорозі.

Сюди блудить, туди блудить,

Під собою коня нудить.

[Пазяк М. М. Юрій Федькович і народна творчість, с. 62].

Шалата М. Й. Примітки. – В кн.: Юрій Федькович Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Листи. – К.: Наукова думка, 1985 р., с. 513.