Нічліг

Юрій Федькович

Звізди по небеснім граді

І по одній і в громаді

Як то любо заснияли,

Де жовняре спочивали.

Но як збліднут тихо зорі,

Світле сонце зійде д горі,

Хто тогди наш бідним скаже,

Де котрий з нас нині ляже?

Де хто ляже, Божа воля, –

Є де спати, много поля,

Є де голов приклонити,

А зірниці ймут світити.

Примітки

Друковано у перве в «Поезіях», вид. 1862 р., стор. 48.

Про сю думку писав Федькович Дідицькому, що познайомившися 1859 р. в Чернівцях з А. Кобилянським, коли сей налягав на него, щоби писав по руськи, відповів йому:

«Хотя я по руски не пишу, то претці я славянску, а особливо руско-народну поезію дуже високо ціню, а аби ви знали, шо я і по руски вже щось написав, то дивітся озде в мій дневник з походу тогорічного, що й я якоїсь буйної години, в таборі під Касано і на одну руску думочку зважився». І показав-єм єму мою думку «Нічліг». Сеся думочка, запевно без усего поетичного вартунку, єсть моя перша руска поезія» (там же стор. XIV).

Виходить із того, що вона написана літом 1858 р.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 3.

Вперше надруковано у зб.: Поезії Іосифа Федьковича. Львів, 1862, с. 48 (далі скорочено: Поезії).

Автограф невідомий. В одній із Франкових записних книжок збереглася копія вірша (ІЛ, ф. 3, № 203, арк. 42 – 43). Ю. Федькович про цей вірш згадував: «Сеся думочка… єсть моя перша руська поезія», до того поет віршував німецькою мовою.

Твір написано в Італії, де в 1859 р. Ю. Федькович як солдат австрійської армії брав участь у австро-італо-французькій війні. У поетичних рядках відбилися сумні вояцькі думи в ніч перед боєм.

І. Франко висловив припущення, що поезія написана влітку 1858 р. (Писання, т. 1, с. 3). О. Маковей у монографії «Життепись Осипа-Юрія Гординського-Федьковича». Львів, 1911, с. 107 (далі скорочено: Життепись), а за ним М. Возняк у недрукованій книзі про Федьковича «Невикористана сила» (ЛБ, ф. М. Возняка, № 118, арк. 34) називають точнішу дату: травень 1859 р.

Цей твір Ю. Федьковича прочитав чернівецький літератор А. Кобилянський і умовив поета написати низку українських віршів до брошури «Slovo па slovo do redaktora «Slova», спрямованої проти москвофільського діяча Б. Дідицького.

Шалата М. Й. Примітки. – В кн.: Юрій Федькович Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Листи. – К.: Наукова думка, 1985 р., с. 503 – 504.