Юність

Михайло Харишин

Приходиш часто в мої сни,

Тривожиш серце ненароком.

У снах всміхаєшся мені,

Даруєш погляд милоокий.

Тоді я згадую тебе,

Дитинство наше безтурботне,

І знов запитую себе:

«Чом не здолав юначу гордість?»

Кохання перше почуття

Мого тобі лише належить.

Хоча й немає вороття,

І втрачене вже не повернеш.

Приходиш досі в мої сни,

Бентежиш подихом дівочим,

І вкотре змушуєш мене

У снах побачить твої очі.

15.03.2010, Кишинів