Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Роки

Михайло Харишин

Пройшли роки, як юнаком почув слова,

Співав заливисто їх Demis Roussos в пісні,

Були в словах тих і любов, й журба,

Були розлуки, і стрічання ніжні:

«Ідуть роки, і сум-печаль в твоїх очах,

А я не знаю, що тобі сказати.

Слів не знайду, не поясню ніяк,

Чом не змогли ми наші долі поєднати».

Літа минули, як уперше покохав,

І перше взнав розчарування,

Як з плином часу я пізнав

Твої дівочі тайни й сподівання.

Ідуть роки, «і сум-печаль в твоїх очах»,

Ще глибше моє серце ранять,

Слів не знайду, не поясню собі ніяк,

Чому ж мене так у далеку юність манить.

12-13.03.2010, Кишинів