Удвох

Михайло Харишин

Шепочу тишком я твоє ім’я,

Немов молитву, ледве чути,

Твої солоні згадую уста,

І чисті очі, лагіднії руки.

Ти линула до мене, мов дитя

Довірливо, наївно і відкрито,

Щоби злилися воєдино два життя,

Щоб щастя принести нове для світу.

Тобі признався в вірності своїй,

Ти віддала мені дівоче серце,

Аби удвох долати легкі та важкі,

Пороги, долею вготовані, безпечно.

24.04.2010, Кишинів