Симфонія

Михайло Харишин

Стою і слухаю симфонію весни,

Землі вдихаю подихи бентежні,

Милуюсь шовком ніжної трави,

Тендітне гладжу листячко верби,

І в небо дивлюся блакитне, неосяжне.

Вслухаюсь заворожено у трелі солов’їв,

Як Леся чарувалася весною ними,

Вбираю серцем віртуозні тьохи їх, складні,

Дарованим впиваюсь щастям у житті,

Й немов зливаюся з природою – в єдине.

2.04.2010, Кишинів

Тут йдеться про вірш Лесі Українки «».