Мукачеву. 2

Софія Малильо

Ти багатоликий, Ти багатомовний,

серед гір Карпатських – як алмаз коштовний,

спадщина нетлінна сотень поколінь!

Плинули епохи, добрі і погані…

Ти себе зберіг в жорстокому змаганні

і по праву став у ряд людських творінь.

Плинули роки, як Латориці води…

Ти леліяв завжди ідеал свободи,

жертв приніс немало на її олтар,

і вона сяйнула вірним Твоїм дітям,

з нею ми ввійшли в нове тисячоліття

і Творцеві вдячні за ласкавий дар!

Тож радій, Мукачеве, місто любе-рідне!

Ми Тобі пророчимо майбуття погідне, –

шану і достаток, злагоду і мир,

щоб збулись високі наші ідеали,

множились церкви, просторились квартали

і красою вабили вдаль і вшир!

Прапор синьо-жовтий має над Тобою!

Світлою надією, вірою, любов’ю

під соборним стягом поєднались ми.

Слався, наше місто, від роду до роду,

розцвітай в сім’ї великого народу,

щоб ми всі були щасливими людьми!

12/VIII-2004.