«У кожного з людей – свої проблеми…»

Софія Малильо

У кожного з людей – свої проблеми,

свої жадання, радощі й журба,

для успіху – готові теореми,

для щастя – свійська птаха голуба

та образ Всесвіту, хай ілюзорний,

зате ж бо свій, навіки неповторний.

І носить кожен у єства глибинах

свій неповторний, унікальний світ.

Сама для себе не збагне людина:

який і чий сповняє заповіт,

чи прийдеться комусь одзвітувати,

чи просто прахом у землі лежати?

Але ж нуртує в нас енергія недремна,

і нею рухає нам недоступний код.

Його розкрити – мрія надаремна,

то й живемо, як шукачі пригод.

І хоч були нам рятівні поради,

та з роду в рід – безсмертні наші вади.

Крізь вир буття людина шлях долає

і губить радощам і лихам лік,

навколо неї загадка витає,

що тайною лишається весь вік.

І навіть в високосну мить-хвилину

не покидає Загадка людину.

3/V-1992.