До перемишлян

Микола Устиянович

Перемишляни, Володаря діти!

Краснії щепи винниці Івана!

Для вас збирає золотії квіти

Мати Галича, столиця Романа.

На вас глядіють Трембовлі розломи,

Земля Василька, героя сліпого,

На вас Льва кротка гордії хороми,

Чудуясь, з тина позирають свого.

О чесні діти, праві сини Русі,

Святої Русі, Русі возлюбленной!

Перед лицем вашим враждебні-союзи

Щезнуть, як пітьма в згарі полуденной.

А як не згине насильність толпава,

Як розіллється терпдивості мірка,

Знайде ся скоро козацькая слава,

Знайдем Богдана, знайдем Владимирка

І поспитаєм: чия ту землиця?

Чия ту мати? Чия ту столиця?

Примітки

Вперше надруковано в газ. «Зоря галицька», 1848, № 12, с. 53, а підписом: «Николай з Николаєва».

Подається за першодруком.

Володаря діти… – йдеться про Володаря Ростиславича (? – 1124), князя перемишльського у 1092 – 1124 pp. Разом з братом Васильком успішно захищав Галицьку землю від нападів угорців та поляків.

Іван – Снігурський Іван (1784 – 1847), український церковний діяч, перемишльський єпископ (з 1818 p.), виступав на захист української мови, проти політики полонізації.

Роман – Роман Мстиславич (? – 1205), галицько-волинський князь. Спочатку князював у Новгороді, а з 1170 – у Володимирі-Волинському. У 1199 р. об’єднав Галицьке князівство з Володимир-Волинським в єдине Галицько-Волинське князівство, у 1200 р. поширив свій вплив і на Київ. Вів успішну боротьбу проти поляків і литовців, зміцнив західні кордони Галицько-Волинського князівства.

Василька, героя сліпого… – Мається на увазі Василько Ростиславич (? – 1124), князь теребовльський, який разом з братом Володарем, князем перемишльським, вів боротьбу проти наступу угоців та поляків. Після Любецького з’їзду князів 1097 р. був схоплений київським князем Святополком Ізяславичем, а потім осліплений володимир-волинським князем Давидом.

Льва кротка гордії хороми… – тобто місто Львів, засноване і назване так в честь свого сина Льва галицько-волинським князем Данилом Романовичем (1201 – 1264).

Владимирко – Володимир Володаревич (1104 – 1152), галицький князь.

Подається за виданням: Українські поети-романтики. – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 422 – 423.