Взріст

Микола Устиянович

«Нащо ти ся, доню, твориш

Та на Івасенька?

Та ж він тебе з-тяжка возьме,

Бо-сь му ще маленька». –

«За взріст ви ся не журіте,

Золота мамейко,

Таже я ж му сього року

Вгнала по серденько.

А як ся лиш трошки випну

І на пальцях стану,

То легонько аж до личка

По цмочок дістану».

Примітки

Вперше надруковано у газ. «Галичо-руський вісник», 1849, № 29. Поезія є переспівом твору Ф. Челаковського із збірки «Ohlas pisni českých», що має назву «Vzrúst».

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Українські поети-романтики. – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 428.