Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Висновки

Жарких М.І.

1. Дослідники трактату Михалона Литвина займались переважно питанням про особу автора; натомість його джерельна цінність не була предметом дослідження.

2. Автором трактату скоріше за все є Венцлав Миколаєвич (деякі нові спостереження добре узгоджуються з його авторством).

3. Трактат М.Литвина не є географічним твором чи щоденником подорожей, а є утопічним проектом реформування великого князівства Литовського.

4. Твір Литвина доцільніше ділити не на "десять уривків", а на вісім розділів, які утворюють симетричну стекову структуру (малюнок 1).

5. Найважливішим джерелом трактату є Біблія; зокрема, опис татар навіяно саме біблійними оповіданнями про патріархів, а не особистими спостереженнями автора.

6. Автор використав Литовський Статут, "Хроніку Польщі" М.Меховського. Працю Я.Длугоша він міг використати лише через посередництво Меховського. Глибина історичних відомостей твору не переходить середини 13 ст. (малюнок 2).

7. Автор добре знайомий з історією та географією античності, але конкретне джерело цього знайомства неясне.

8. Автор не використав "Трактат про дві Сарматії" Меховського, "Хроніку Биховця" (і взагалі ніяких руських літописів).

9. Твір має багато спільних точок з туркофільськими творами, поширеними в Західній Європі в 1 половині 16 ст., і його слід розглядати в контексті ісламофільської течії католицької суспільної думки.

10. Трактат має багато спільних точок із "Записками про московські справи" С.Герберштейна. Можна припустити, що Литвин використав чорнові записи Герберштейна в редакції, що передувала друкованій книзі.

11. Опис України в трактаті Литвина та в записках Герберштейна, можливо, походить від географічного опису, складеного під час перебування Мартина Гаштольда на київському воєводстві (1471 – 1482 рр.).

12. Автор трактату знайомий з проектами оборони України, висунутими в Литві та Польщі в 1524 – 1533 рр.

13. Цей твір не є цінним історичним першоджерелом; натомість він є дуже цінним джерелом для історії суспільної думки та реформації в Литві.

Автор висловлює вдячність Я.Р.Дашкевичу за увагу до цієї роботи і корисні зауваження.