Литвин і Герберштейн
Жарких М.І.
Питання про зв’язок трактату Литвина та "Записок про московські справи" Герберштейна злегка заторкнуте тільки в коментарях К.М.Мельник до перекладу Литвина, де відзначено пару збіжностей тексту. Передмова першого видання Герберштейна датована 1.03.1549 р., друкування праці коментатори пов’язують зі смертю Сигізмунда_1 [43], тобто обидві праці з’явились як відгуки на одну подію. Тому апріорі можна припустити, що вони незалежні один від одного, точніше, в рукописі М.Литвина не використано друковану працю Герберштейна.
Для з’ясування співвідношення між творами я провів суцільну звірку текстів, результати якої – дещо нудні – я пропоную нижче увазі пильного читача; всім іншим пропоную одразу перейти до висновків порівняння.
Співставлення текстів ускладнюється тією обставиною, що Герберштейн не є компілятором. Я розглядав запозичення Герберштейна з "Трактату про дві Сарматії" Меховського і дійшов висновку, що Герберштейн використовував своє джерело дуже творчо [44]. І в нашому випадку нема великих фрагментів тексту, які б мали між собою текстуальні збіжності, але є подібності фраз, подібності групування матеріалу, подібності описуваних фактів. Я враховую всі збіжності такого роду, які зумів помітити, а також розбіжності авторів в трактуванні тих самих тем.
Таблиця 7. Збіжності текстів Герберштейна та Литвина [45]
| № | Тема | Герберштейн | Литвин | Голос |
| 1 | Будівництво Івана_3 | "він також вперше побудував стіни московської фортеці, своєї резиденції" (68) | "Столицю свою він прикрасив фортецею, збудованою з цегли" (27) | 1 |
| 2 | Московський кремль з цегли | "В місті є фортеця, збудована з цегли" (132) | (27) | 1 |
| 3 | Москалі правлять посольства своїм коштом | "Ті ж, кому дають щороку по 12 золотих, мають бути без жодної затримки готові виконувати будь-яку службу своїм коштом" (73) | "Кого князь посилає захищати межі своєї країни, виконувати громадські доручення чи відправляти найвіддаленіші посольства, виконують ці доручення не за одержані від князя кошти, а за свій рахунок" (45) | 1 |
| 4 | Москалі надають за службу помістя, не гроші | "Визначнішим призначаються або посада начальника, або села, або помістя" (73) | "замість жалування отримують в нагороду не гроші, а посади" (45) | 1 |
| 5 | Маєтності надаються на 1.5 роки | "Такі володіння князь віддає в користування лише на півтора роки" (73) | "Управління однією фортецею і то лише на один, багато що на два роки доручається…" (45) | 1 |
| 6 | пошта в Московії | "Государ має їздових в усіх кінцях своєї держави, в різних місцях і з належною кількістю коней, так щоб коли куди-небудь надсилався царський гонець, у нього без затримки наготові був кінь" (122) | "В Московії тільки гонець, який потребує дуже спішної їзди по державних справах, може користуватись підводною повинністю. Ці гінці, завдяки швидкій їзді та частій переміні стомлених коней (які утримуються з цією метою швидкі й дужі в багатьох місцях), дуже скоро передають повідомлення" (46) | 3 |
| 7 | неслівність москалів |
"Якщо при укладенні угоди ти як-небудь обмовишся чи щось необережно пообіцяєш, то вони все запам’ятовують в точності й наполягають на виконанні, самі ж зовсім не виконують того, що обіцяли в свою чергу" (127) "Народ в Москві, кажуть, значно хитріший та лукавіший за всіх інших, й особливо неслівний при виконанні зобов’язань" (133) |
"Народ московський хитрий і неслівний, нещирий та несталий" (47) | 2 |
| 8 | слобода Нали | "Неподалік від міста небагато років тому государ Василь збудував своїм охоронцям нове місто Nali; на їхній мові це слово значить 'налий', тому що іншим москалям заборонено пити мед та пиво, а охоронцям одним тільки надана государем повна свобода пити, і тому вони відділені від сполучення з іншими, щоб інші не спокушались" (132) | "Василь збільшив свою столицю Москву, збудувавши біля неї слободу Налевки трудами наших найманих солдатів, і дав їй ім’я, яке має слугувати докором нашому народові, схильному до п’янства – ім’я запозичене від слова 'налий', що значить infunde" (27 – 28) – і це вся збіжність з докладного опису Герб. | 1 |
| 9 | коштовні келихи на обіді у московського князя | "Посередині зали було поставлено поставець, заставлений різними золотими та срібними келихами" (216) | "На пирах у московського князя виставляють великі золоті та срібні чаші, які звуть солом’яними, тому що вони набуті за гроші, виручені від продажу соломи" (45) | 3 |
| 10 | печери Києва | "а крім того, множество печер і в них давні гробниці з тілами, не торкнутими тлінням" (185) | "Особливо славний монастир, присвячений діві Марії; в його підземних галереях та печерах знаходяться численні гробниці, в яких зберігаються мощі сухі та нетлінні" (53) | 3 |
| 11 | Мозир та рибна річка Тур | "В 30 милях від Києва вгору по Борисфену зустрінемо Мозир на річці Прип’ять. В Прип’ять вливається рибна річка Thur" (186) | "Особливо Прип’ять в одному місці біля Мозиря, при усті ріки Тура, з накопиченням свіжої води з джерел щорічно, на початку березня, наповнюється такою кількістю риби, що кинутий в неї спис защемляється й стоїть вертикально – так густо збивається там риба" (48 – 49) | 3 |
| Звичаї татар | ||||
| 12 | список орд | Заволзька орда; перекопська орда; ногаї; казанські татари; юргенці (167, 180, 181) | Перекопські татари, білгородські, добруджанські; орди ногайська, астраханська, заволзька, казанська, казацька, бухарська, самаркандська (6) | 3 |
| 13 | не витримують лобового бою | "Коли ж їм доводиться битись у вузькому місці, то вони тікають, оскільки не мають ані щитів, ані списів, ні шоломів, щоб протистояти ворогові у правильній битві" (168) | "Але наші перемагають татар, якщо доводиться битись з ними в правильному шикуванні" (12) | 2 |
| 14 | випас коней | "Їх коні … живляться віттям та корою дерев, а також корінням трав, яке вони викопують з землі копитами" (168) | "Товар і коні навіть взимку пасуться в полі під відкритим небом … відгодовуються пухнастою травою, видобутою з-під снігу ударами копит" (8) | 1 |
| 15 | витривалість татар | "Відносно голоду й недостатку сну вони до такої міри витривалі, що інколи витримують це цілих чотири дні" (167) | "Вони вирізняються на війні умінням переносити голод, спрагу, труди, безсоння, жару й холод і взагалі всі недогоди клімату" (11) | 1 |
| 16 | переправи через ріки | "На конях вони перепливають ріки" (168) | "Через великі й швидкі ріки вони, не вагаючись, чудово переправляються плавом навіть узимку, коли переправа утруднена льодоходом; при цьому вони не вживають човнів, а пливуть, тримаючись за гриви коней та прив’язавши до їх хвостів свій багаж, покладений на бервена чи в’язанки очерету" (12) | 3 |
| 17 | тактика | "Битву з ворогом вони починають здалеку і дуже відважно, хоча довго її не витримують, вдаючись до удаваної втечі. Коли ворог починає їх переслідувати, то татари пускають назад в нього стріли; потім, раптово повернувши коней, знову кидаються на розладнані шереги ворогів" (168) | "На початку атаки вони намагаються завжди обійти ліве крило ворога для того, щоб зручніше пускати стріли. Часто вже під час утечі вони зупиняються, повертають на ворога, що їх переслідує й розсипався у погоні, і таким чином, уже переможені, виривають перемогу" (12) | 1 |
| 18 | зброя | "Їхня зброя – лук і стріли; шабля в них рідкість … вони не мають ані щитів, ані списів, ні шоломів" (168) | "Ледве десятий чи двадцятий з них був озброєний шаблею чи колчаном, панцери ж зустрічаються ще рідше; щитів, списів та іншої зброї такого роду вони зовсім не знають" (11) | 3 |
| 19 | мають по кілька коней | "Під час набігів на сусідні області кожен веде з собою двох чи трьох коней, щоб коли стомиться один, пересісти на другого та третього" (169) | "Коней вони завжди беруть в похід дуже багато, так що майже кожен з них у війську має по п’яти запасних коней" (11) | 1 |
| 20 | 6 років рабства | "Продані ж невільники перебувають рабами повні шість років, після чого вони хоч і стають вільними, але не мають права покинути країну" (175) | "Татари не утримують їх в рабстві довше семи років, згідно предписанню Біблії" (38 – 39) | 1 |
Таблиця 8. Розбіжності текстів Герберштейна та Литвина
| № | Тема | Герберштейн | Литвин | |
| 1 | москалі та алкоголь |
"Під час обідів Іван_3 переважно віддавався такому П’ЯНству, що його долав сон" (68) "Наскільки вони помірковані в їжі, настільки ж нестримано віддаються п’янству скрізь, де тільки трапляється випадок" (121) "На обіді все стараються про те, щоб зробити послів п’яними … бо вони переконані, що добре прийняти гостей і пристойно з ними повестися – значить неодмінно напоїти їх" (219) |
"Іван_3 звільнив себе і свій народ від тиранії татар, після того як навернув народ до тверезості, скрізь заборонивши шинки … Василь, зберігаючи тверезість і сувору дисципліну…" (27) "Іван_4 ні в чому не попускає татарам, тому що дбає про тверезість свого народу … витривалості й тверезості татар протиставляє витривалість і тверезість свого народу" (28) |
|
| 2 | священики отримують плату | "Священики утримуються звичайно на внески вірних" (91) | не використано: на с. 57 Литвин розмірковує, що в давнину священики користувались тільки десятинами | |
| 3 | право смертної кари | "Карати на горло рабів та інших осіб може один тільки государ" (113) | "У татар та москалів ні жодному чиновнику, окрім головних суддів у столицях, не дозволено вбивати людину навіть у випадку очевидного злочину" (39) | |
| 4 | звичаї московського війська | (113) | не використано | |
| 5 | помірковане життя москалів | "Далебі, комусь видасться дивним, що вони утримують себе і своїх людей на таке мізерне жалування … Тому я коротко оповім про їх бережливість та поміркованість" і далі приклади поміркованості (116 – 117) | "Сили москалів і татар значно менші за литовські, але вони переважають литовців діяльністю, поміркованістю, витривалістю, хоробрістю та іншими чеснотами, які складають основу державної сили" (23) | |
| 6 | Судовий герць (поле) | докладний опис за Судебником 1498 р. (119) | стисла й малозрозуміла згадка: "Чиновник, засуджений за хабарі, зобов’язаний битись на герці з потерпілим" (45) | |
| 7 | торгівля Московії | (126 – 127) | не використано, інші відомості (26) | |
| 8 | хутро у москалів | (127 – 128) | не використано, інші відомості (24) | |
| 9 | Сейм впадає | в Десну (138) | в Борисфен (49) | |
| 10 | Десна впадає в Борисфен | нижче Києва (138) | вище Києва (49) | |
| 11 | Москалі здобули Смоленськ | 30.07.1514 р. (142) | 31.07.1514 р. (27) | |
| 12 | Танаїс – це | чітко не Волга (144) | Волга (6) | |
| 13 | не довіряйся чужим | Ших-Алі більше довіряв чужим ніж своїм, і через це постраждав (172) | не використано: на с. 43 Литвин розмірковує на цю тему, але наводить приклад угорського короля Людовика (це мало вплинути на його небожа – Сигізмунда-Августа). | |
| 14 | Звичаї киян | "Від людей, гідних довіри, я чув, що дівчата там рідко зберігають цноту після семилітнього віку. Причини тому наводились різні, але жодна з них мене не задовольняє; купцям дозволяється зловживати дівчатами, але не можна увозити їх. Якщо кого викриють при увозі дівчини, то позбавлять і життя і майна" (185 – 186) | "Якщо хто не сплатить мита чи буде злапаний на перелюбстві, того карали в Києві конфіскатою майна; закон цей, званий осьмництвом, був ухвалений для загнуздання сарацинської хтивості і виконувався на протязі багатьох століть, але останнім часом став зневажатись" (52) | |
| 15 | церкви Києва | "Розкіш і справді царська велич цього міста виступають з його залишків та руїн його пам’яток. Й понині ще на сусідніх горах видно залишки занепалих церков та монастирів" (185) | "І досі ще в Києві збереглися давні церкви, розкішно збудовані з полірованого мармуру та інших іноземних матеріалів і покриті свинцем та міддю, деякі з позолоченими верхами; є також дуже багаті монастирі" (53) | |
| 16 | перець на обіді у московського князя | "На столах розставлені були невеликі посудини: одні з оцтом, другі з перцем, треті з сіллю" (216) | "На царських пирах ставлять на стіл окремо в солонках, серед золотих посудин та тубільних блюд, трохи невареного перцю, але до нього ніхто не торкається" (24 – 25) | |
| Звичаї татар | ||||
| 17 | сон після їжи | "Обважнілі від їжи й стомлені, вони сплять по 3-4 дні підряд. В той час коли вони сплять таким глибоким сном, литовці та руські … пускаються за ними в погоню і скрізь б’ють їх, забулих про обережність і неначе мертвих від їжи й сну" (167) | "Наші вороги татари засуджують нашу пихату недбалість і кпинять з нас, сплячих після пирів, такою поширеною в них приповідкою: 'Ти спиш, Іване, а я маю трудитись – в’язати тебе' " (43) | |
| 18 | Темир-Кутлуг | розбив Тохтамиша, став царем Золотої Орди(166) | не використано (9): "Обрали вождем ніякогось Темир-Кутлуга" | |
| 19 | сіль | "сіль вживають лише деякі" (168) | "Сіль зароджується там у великих кількостях в озерах" (8) | |
| 20 | правосуддя | "Правосуддя в них нема ніякого, й кому колись знадобиться якась річ, то він може безкарно украсти його в іншого" (169) | "Посаду судді ці іновірці вважають джерелом не нарікань, але визнання" (15 – 16) | |
| 21 | жорстокість з полоненими [46] | "Старих та недужих татари віддають молоді, як зайців цуценятам, для перших воєнних спроб; їх або побивають камінням, або скидають в море, або вбивають якимось інакшим способом" (175) | "Багато з цих безталанних, особливо ж дужчих чоловіків, або звалашують, або ж їм відрізують вуха й ніздрі, роблять тавра на щоках та лобі" (19) | |
| 22 | Перекоп | "Після того як через весь Істм на протязі 1200 кроків був проритий рів, так що вийшов неначе острів" (182) | "Поперек вузького сухого перешийка від однієї затоки до іншої тягнеться рів та високий вал, в якому прорізано браму, – єдиний вхід в країну татар з боку суші" (7) | |
| 23 | Феодосія – це | Кафа (182) | Солхат (8) | |
Вивчення цих порівняльних таблиць показує, що вирішити питання про співвідношення текстів двох творів не так просто. З одного боку – практично нема однозначних текстуальних збіжностей; з другого боку – не можна не помітити певної спорідненості творів, яка проглядає хоча б у зверненні до значної кількості одних і тих самих тем. Нехай ці теми трактовані по-різному, але чому увагу письменників привернули саме ці, а не інакші теми ?
Малюнок 3. Послідовність збіжностей та розбіжностей у Герберштейна та Литвина
Ніякої структурної подібності творів нема; як точки збіжності, так і точки розбіжності розкидані в обох творах незалежно один від одного (малюнок 3), що особливо добре видно з мізерних значень коефіцієнтів кореляції (величини R2 на малюнку). Це дає нам право стверджувати, що плани двох творів складались цілком незалежно.
Розглянемо можливі варіанти співвідношення текстів (в останній колонці таблиці збіжностей проставлено номер гіпотези з числа наступних):
1. Вони користались спільним джерелом (11 випадків).
2. Литвин використав працю Герберштейна (2 випадки);
3. Герберштейн використав працю Литвина (7 випадків);
Примітки
44. Жарких М.І. Звістки М.Меховського та С.Герберштейна про кримських татар.
45. Після цитат вказані сторінки використаних видань: СГ для Герберштейна, "Мемуары" – для Литвина.
46. На ці фрагменти вказав А.Кримський (Кримський А.Ю. Історія Туреччини. – К.: 1996 р., с. 190), який вважав їх взаємодоповнюючими. Але цього спостереження він не розвинув.