Литовський статут

Жарких М.І.

Отже, ми встановили, що для Литвина Ветхий заповіт є джерелом юридичних норм. Але в сучасній йому Литві діяв славний Литовський статут (Перший, редакції 1529 р.). Звичайно, не обійшлось без використання його норм. В тексті є два явних посилання (§§ 35, 44) і багато неявних. Можна сказати, що весь § 35, присвячений проблемам правосуддя, пронизано статутом. Я не є знавцем судочинства за статутом, тому звертаю увагу тільки на деякі моменти:

• звичай подвійного штрафу за образу жінки [28] (§ 35, с. 29);
• за убивство призначається грошова кара, від чого трапляються отцевбивства (тут М.Литвин покривив душею: за вбивство батьків Статут передбачає безумовну смертну кару (розділ 7, арт. 14) – тобто все, що залежало від законодавця, було зроблено);
• спійманого злочинця спроваджують для покарання до його пана (розділ 9, арт. 4);
• за неправильну апеляцію встановлено тяжкий штраф (посилання М.Литвина: розділ 6, арт. 1 – § 35, с. 31);
• на користь дочок встановлено фіксовану долю спадщини (посилання М.Литвина: розділ 4, арт. 7 – § 44, с. 40);
• раніше шлюби влаштовували за дозволом великого князя (§ 46, с. 42).

Сюжет, який прямо не стосується статуту, але близький до законодавчих тем: хитрий великий князь московський призначає нагороди для своїх перебіжчиків, які б воліли до нього повернутись, і тим шкодить Литві (§ 54, с. 47) – знаходить паралель у законодавстві [29].

Примітки

28. Валиконите И., Яксебогайте Й. Выкуп за женщину по Литовскому статуту. – "1588 Metёu treўiasis Lietuvos Statutas", Vilnius, 1989, s. 85 – 95.

29. Хорошкевич А.Л. "Здрада" Статута Великого княжества Литовского 1588 г., "измена" соборного уложения 1649 г. и демографическая политика восточноевропейских государств к.16 – н.17 вв. – "1588 Metёu treўiasis Lietuvos Statutas", Vilnius, 1989, s. 50 – 62.