Про створення волосних церковних рад та визначення їхніх обов’язків

[Вересень 1921 р.] [датується за змістом супровідного документа. – ред.]

§ 1. Благочинницькі округи, благочинні совєти прн благочинних, помішники благочинних і взагалі всі духовні інституції й посади, що утворені старорежимною російською духовною владою, касуються. Члени причетів, що призначені на парахвії бувшою російською духовної владою на парафії для виконання пастирських обов’язків лише тимчасово.

§ 2. Для загального порядкування церковними справами в кожній волості засновуються Волосні Церковні Ради.

§ 3. Кожна православна парахвія, що знаходиться в межах волости, обірає до складу Волосної Церковної Ради трьох представників.

Примітка: Вперше Волосні Церковні Радн можуть бути обрані і на повітових або округових церковних зібраннях, в складі не менше 5 душ, на термін не більше 6 місяців, а також можуть бути організовані Повітовими Церковними Радами, Губерніальними Церковними Радами і Всеукраїнською Православною Церковною Радою.

§ 4. Волосна Церковна Рада обірає з своїх членів голову ради, писаря і скарбника.

§ 5. В разі потреби, Волосна Церковна Рада має право кооптувати до свого складу на правах членів корисних до церковної справи осіб, а також запрохувати на свої засідання досвічених людей.

§ 6. Про початок своєї праці Волосна Церковна Рада сповіщає всі парахвії волости, з зазначенням місця своєї канцелярії і термінів своїх засідань. З дня одержання такого оповіщення членів причетів парахвій, парахвіяльні ради і окремі парахвіяне по всіх церковних справах перш за все звертаються до своєї Волосної Церковної Ради, а потім уже по належности, чи до повітової, чи до губерніальної, чи до Всеукраїнської Православної Церковної Ради. До осіб і установ старорежимної духовної влади ні члени причетів парахвій, ні парахвіяне звертатися не повинні.

§ 7. В першу чергу Волосні Церковні Радн дбають:

1) щоб в кожній парахвії, волости порядкування церковно-релігійними справами перейшло до народних рук і щоб провадилось воно на підставі українського народовладного братського статуту, що ухвалила Всеукраїнська Православна Церковна Рада, а також щоб всі парахвії волости були негайно приєднані до Всеукраїнської Спілки Православних Парахвій;

2) щоб в храмах всіх парахвій волости служби Божі й треби відправлялись на українській мові;

3) щоб в кожній парахвії був таки склад членів причету, який вмів би гарно і богонатхненно відправляти Божі служби й треби на українській мові, а також були організовані церковні хори і загальнонародні церковні співи;

4) щоб кожна парахвія мала всі необхідні для церковних відправ богослужбові книжки на українській мові.

8. Для здійснення зазначених завдань волосні церковні ради:

1) надсилають членам причетів всіх парахвій волости запитальні картки для членів причету українських парахвій, що ухвалила В.П.Ц.Р., пропонуючи їм заповнити ці картки, підписати їх і негайно повернути Волосній Раді;

2) в кожній парахвії скликають установчі парахвіяльні збори.

Примітка. В українізованих вже парахвіях установчих парахвіяль зборів Волосні Ради не скликають.

9. На установчих парахвіяльних зборах насамперед вирішується справа про украінізацію парахвії, себто ухвалюються:

1) що порядкування церковн релігійними справами в парахвії мусить провадитись на підставі українського народовладного братського статуту, що ухвалила Всеукраїнська Православ Церковна Рада;

2) що служби Божі в храмі парахвії й треби повинні відправлятися на українській мові і

3) що парахвія приєднується до Всеукраїнської Спілки Православних Парахвій.

На цих же зібраннях вирішується й справа про причет до храму парахвії. Коли на парахвії мається причет і буде з’ясовано, що він щиро й одверто підтримує український церковно-визвольний рух і стоїть на грунті автокефалії Української Церкви, соборноправного устрою її і живої церковно-народньої творчости (вживання при церковних відправах живої української мови, українських церковних співів, звичаїв і обрядів), визнає необхідність відокремлення Церкви від держави, то тоді парахвіяльне зібрання обірає його членами причету до храму парахвії.

Коли ж буде з’ясовано, що існуючий причет ставится цілком вороже до українізації Церкви, або хоче залишитись на парахвії з метою провокування (!) справи, то тоді парахвіяльні зібрання:

1) ухвалює, що старий причет залишається на парахвії для виконання пастирських обов’язків лише тимчасово, і

2) звертається, з відому Волосної ради, до Всеукраїнської Православної Церковної ради з проханням вирядити на парахвію кандидатів, що заслуговують обран в члени причету, або допомогти висвятити кандидатів парахвіяльного зібрання.

Крім того, установчі парахвіяльні збори обірають Парахвіяльну Раду, ревизійну комісію, ліквідують свій “приходський совєт”, якщо він є, роблять ухвалу про припинення поіменного поминання на божих службах тих представників духовної влади, які [не] належать до складу Української автокефальної Церкви, і вирішують інші церковно-релігійні справи.

Зразки протоколу установчих загальних парахвіяльних зборів бажано набувати в канцелярії Всеукраїнської Православної Церковної Ради.

10. Волосні Церковні Ради вирішують, з якого терміну в кожній парахвії волости відправи божих служб повинні розпочатись на українській мові, а також, в яких парахвіях божі служби цілком відправляються на українській мові, а в яких – лише та частина відправи, яку виконує нарід (дяк).

11. Волосні Церковні Ради вживають належних заходів, щоб парахвіяльні ради тих парахвій, причети яких не мають ще досвіду в відправі Божих служб на українській мові, виряджали свої членів причетів для практичного вивчення української відправи або до Київа в український Києво-Софійський катедральний собор, або в сусідні парахвії, де зразково организовані відправи божих служб на українській мові.

12. Волосні Церковні Ради, при допомозі Всеукраїнської Церковної Ради, або Повітової чи Губерніяльної Церковної Ради, негайно організують при одній з центральних парахвій волости зразковий український мандрівний причет і хор, котрий Волосна Церковна Рада буде виряжати на села, буде відправляти перші українські відправи, також для обслуговування тих парахвій, які залишатимуться без причету, або причет яких буде нездатний до виконання церковних відправ на українській мові.

13. Волосні Церковні Ради допомогають парахвіяльним радам набувати богослужбові книжки на українській мові, ноти українських церковних співів і инші речі церковного вжитку, а також доглядають, щоб храми і всі речі в них держались в чистоті й повному порядку.

14. Обрання й звільнення членів причету парахвій на парахвіяльних зібраннях провадиться в присутности представників Волосної Церковної Ради. Виборчі переведення або ухвали про звільнення членів причету Волосні Церковні Ради, з своїми заувагами, надсилають або В.П.Ц.Р., або до повітової Церковної Ради на затвердження.

Бажано щоб члени Волосної Церковної Ради брали участь взагалі у всіх парахвіяльних церковних зібраннях парахвій волости.

15. Волосні Церковні Ради піклуються про полагодження всіх непорозумінь по церковно-релігійних справах як межи членами причетів і парахвіянами, так і межи одними членами причету або самими парахвіянами. Волосні ради можуть приймати і розглядати скарги на неправдиві вчинки по церковних справах членів причетів, парахвіяльних рад і зібрань, а також і окремих парафіян.

16. Волосні Церковні Ради можуть улаштовувати урочисті церковні відправи і, з відому і дозволу цивільної влади, церковні процеси й прощі.

17. Волосні Церковні Ради дбають про належне релігійне виховання людности. Задля цього вони улаштовують у храмах лекції і читання на релігійні теми, улаштовують духовні концерте, організують навчання людности Закону Божому.

18. Раз на рік Волосні Церковні Ради скликають церковне зібрання представників всіх парахвій волости для заслухання й затвердження обрахунків прибутків і видатків по Волосній Церковній Раді, затвердження відчиту Волосної Церковної Ради і обговорення й вирішення инших загального значення для всіх парахвій волости церковних питань. Звичайні волосні церковні зібрання Церковні ради скликають не менш трьох разів на рік.

19. Волосні Церковні Ради одержують від парахвіяльних рад, окремих парахвіян і жертводавців добровільні внески, членські й пожертви на користь Всеукраїнської Православної Церковної Ріши, губерніальних, повітових і волосних церковних рад. Одержані кошти й пожертви Волосні Церковні Ради передають по призначенню, по змозі – негайно, і у в всякому разі не менше одного разу в три місяці.

19. Волосні Церковні Ради улаштовують свої засідання не менш двох раз на місяць. Президія Ради (голова, писар і скарбник) працює щоденно. Коли ж в щоденній праці не буде потреби, то – в призначені дні й години тижня, про що Волосна Рада повідомляє все населення волости.

20. Постанови Волосної Церковної Ради і волосних церковних зібрань надсилаються, по належности, до повітових, губерніяльних рад і Всеукраїнської Православної Церковної Ради до відому або на затвердження.

21. Волосні Церковні Ради вважаються місцевими церковно-релігійним органами Всеукраїнської Православної Церковної Ради і морально повинні підлягати всім наказам і розпорядженням В.П.Ц.Р.

Ф. 3984. – Оп. І. – Спр. 68. – Арк. 4 – 4 зв. Друкований примірник

Примітки

Подається за виданням: Перший всеукраїнський православний церковний собор УАПЦ. – Київ-Львів, 1999 р., с. 519 – 522.