4.05.1990 [Чорнобильський молебінь]

Преса вже встигла широко розповісти, як пом’янув крещений Чорнобилем Київ четверту річницю нашої атомної трагедії. Як підступали до горла сльози від журливо-застережного сяйва фар транспору… Яка голосна луна пішла Україною від отих хвилин мовчання… Як затріпотіли ніжні вогники свічечок у споночілих вікнах (немовби душі безвинно убієнних торкнулися шибок). А скорботною вершиною цього дня каяття став безпрецедентний всеукраїнський молебінь просто неба, що його провели свящаники Українських автокефальної православної та греко-католицької церков на замаєному національними прапорами майдані біля Софійського собору в Києві.

Про все це, повторюємо, вже розповіли газети і телебачення. І все ж – хай і через тиждень, бо так збіглося з графіком випуску газети, – наш тижневик теж долучається до тих високих хвилин та годин Пам’яті й Скорботи.

Молебінь в Києві. Фото С.Полюха

Літературна Україна, 1990 р., 4.05.