Справоздання губерніяльного комісара від червня 1920
Доклад про становище в Київської губерні
З перших часів існування губерніяльного комісаріату Київщини особисту увагу було звернуто на відновлення апарату місцевої влади. З цією метою у кожному повіті безпосередньо після звільнення його від радянських військ було настановлено повітових комісарів, їх помічників, та начальників повітової сторожи. Такі призначення зроблені в повітах Київському, Бердичівському, Васильківському Канівському, Сквирському, Липовецькому, Радомишльському, Таращанському та Чорнобильському. На посади комісарів призначені переважно особи, кандидатури яких висунуто місцевими громадянськими колами. Усім комісарам запропоновано негайно стати до виконання своїх обов’язків, що ними і зроблено. В цілях скорішого одержання розпоряджень уряду та встановлення постійного, живого зв’язку з повітами вироблен особистий порядок зносин з губерніяльним комісаром, зазначений в наказі від 25 травня ц[ього] р[оку] № 55. Виконуючі цей наказ деякі комісари надіслали вже до губерніяльного комісаріату звісти про свою діяльність, котрі виявляють загальні риси становища на містах.
Громадська сторожа. Розпочавши роботу комісарів в першу чергу встановились до організації міліції та налагодження спокійного життя громадян позбавленням бандитизму та розбійництва. Необхідні кроки в цьому напрямку зроблені в повітах Липовецькому, Радомишльському, Київському та Сквирському і результаті діяльності вже з’ясовуються, бо, як свідчать комісари, кількість злочинств значно зменшується. У Радомишльському повіті у всіх районах призначені начальники районних громадських сторож, приступлено до формування громадської сторожі в кожної волості. При повітовому комісаріаті формується резерв повітової сторожі до двохсот чоловік. В Сквирському повіті існує вже резерв сторожі з п’ятдесяти козаків та семи старшин.
Місцеве самоврядування. Не з меншою заботою призначені комісари дбали про поновлення діяльності місцевих самоврядувань. Поки що до переведення в життя наказу губерніяльного комісара № 37 (яким встановлен тимчасовий порядок обрання органів місцевого самоврядування), комісари закликали до діяльності у місцевих органів діячів, котрі раніш входили в їх склад та доручили їм провадження необхідних справ як медична, шкільна, продовольча. По деяких повітах призначені вже вибори на підставі наказу № 37 (у Радомишльському повіті на 10 (волосні) та 15 (повітові) червня, у Київському повітові на 15 червня). Як посвідчують комісари громадянські кола дуже прихильно становляться до цієї праці й на повітах знаходиться необхідний кадр посвідчених та здатних діячів. У ряд з цим вживаються заходи до ліквідації установ радянської влади. Обставини біжучого менту вимагають від повітових комісарів вживання деяких господарських заходів, не чекаючи розвитку діяльності органів самоврядування. У Радомишльському повіті пропущено паперова та суконна фабрики у Коростишеві та шкіряні заводи в Радомишлі. У Сквирському повіті надано цукроварням можливості зробити запаси палива на майбутню цукрову компанію, при чому комісар примушений був дозволити у найгостріших випадках завдяки браку гроші, розплачуватись з робітниками цукром. Надалі користування цукром заборонено губерніяльним комісаром.
Грошова справа. Непорозуміння на терені браку гроші підкреслюють всі комісари. Гроші радянські та денікінські анульовані по всіх повітах, що ж до інших знаків (карбованців, гривень, царських та польських), то розпорядження повітових комісарів перший час були недосить согласовані поміж собою, але в останній час по всіх містах існує одноманітний розрахунок грошей згідно розпорядженню центральної влади. Відсутність грошей та затверджених штатів та складів для урядовців дуже гальмують справу і всі комісарі одноголосно вимагають як скорішого розрішення цього питання.
Мобілізаційна справа. Дуже велике значіння, яке має підготовка мобілізації для даного часу ясно розуміється місцевою владою. По всіх повітах де комісари розпочали свою діяльність ними призначено тимчасово воїнських начальників та вжити згідно вказівкам, всі необхідні заходи, які обіцяють негайне та енергійне виконання майбутніх завдань. Сквирський комісар стало пише, наприклад, постільки налагоджена що у «день проголошення мобілізації зможе зараз провадити її».
Інформація та преса. Багато уваги поділяється на повітах питанням інформації та преси. У двох повітах існують періодичні органи преси: У Сквирському – «Сквирщина», та у Радомишльському – «Громадська думка». При кожному повіті зорганізовано інформаційне бюро, маюче штаті постійних інструкторів, котрі об’їжджають повіті та інформують населення живим словом. Такі бюро, як посвідчують комісари, проводять свою діяльність у контакті з польськими агітаційними відділами.
Відношення з польською військовою владою. Дуже пекуче питання, як то видко з доносин всіх комісарів, стає перед місцевою владою з приводу непорозумінь поміж населенням та польськими військовими частинами. Ці частини не дивлячись на інформування в справі порядку продовольствія та фуражу для них, в різних місцях, особисто в далеких від концентрації відповідної польської влади, роблять самочинні реквізиції без всякого зв’язку з українськими державними установами, що відбивається дуже негативно на настрій населення.
Також виникають повсечасно непорозуміння з військовими польськими частинами в справі військової добичі, котру кожна часть трактує на свою власну руку. Але у цьому напрямку вжити вже заходи, наслідком яких є поліпшення взаємовідношень поміж українською владою та польською військовою офіцією. Здебільшого комісари мають своїх представників, прикомандированих до польських комендантів, котрі мають завданням допомогу та інформацію в потрібних випадках і, таким чином, зменшують можливість самочинних реквізицій та суперечок з населенням. Розпорядженням губерніяльного комісара утворена за порозумінням з військовим вищим командуванням, як українським так і польським, особиста міжвідомственна комісія за для учьоту, контролю та розпорядженню всім захваченим в межах Київщини майном. У кожному повіті утворюються відповідні повітові комісії.
З тих повітів, від котрих одержані донесення, в найгіршому становищі знаходиться Липовецький, з приводу того, що польське військо займає тільки чотири волості повіту, останні дванадцять волостей ще не зайняті, завдяки чому налагодити їх адміністративний апарат як слід неможливо. Настрій населення, як свідчіть комісар, напружений і пригнічений, бо на протязі місяця у повіті провадяться військові події, а в нейтральній полосі розвинут бандитизм. У повітах Сквирському, Радомишльському, Чорнобильському та Київському справа налагоджується щодня і через недовгій час увійде в нормальну колію. Згідно розпорядження центрального уряду в цих місцевостях Чернігівської та Полтавської губернії, котрі звільнені від радянської влади та тимчасово передані до відома Київського губерніяльного комісара встановлюється адміністративний апарат.
До цього додається спис комісарів та їх поміщників київщини; наказ губерніяльного комісара № 72 та обіжник в справах мобілізації та два примірники газет «Громадська думка» та «Сквирщина».
Т[овариш] в[иконуючого] о[бов’язки] губеріняльного комісара Київщини Чудновський
Копія Міністру внутрішніх справ, машинопис
ЦДАВО України Ф. 1092. – Оп. 2. – Спр. 342. – Арк. 3-4.