Справоздання губерніяльного комісара від 25 жовтня 1919
місто Вінниця
Доклад
В додаток до рапорту мого від 25 жовтня б[іжучого] р[оку] під № 559, представляю на Ваш, пане Міністре, добропогляд нижчезазначений доклад по Звенигородському повіту на Київщині. В двохнедільній час праці Звенигородського комісаріату в повіті, а саме з часу звільнення території большовиками і заняття військами генерала Денікіна (з половини серпня по перші числа вересня ц[ього] р[оку]) було зроблено: була улаштована в селах і волостях повіту власть У[країнської] Н[ародної] Р[еспубліки] згідно розпорядженням Міністерства внутрішніх справ; всі громадянські інституції приступити до своїх функцій, в тім числі як повітова народня управа, так і земельна, а комуністичні були ліквідовані. Була формована повітова і міська міліція і склад її поповнився до потрібної норми. В повіті панував абсолютний спокій і лад, ніде не було грабунків і убивств; настрій селянства і інтелігентного класу був надзвичайно бадьорий і гарний; все населення відносилось до влади У[країнської] Н[ародної] Р[еспубліки] надзвичайно прихильно і з любов’ю.
Об’явлена мобілізація командуючим Київською групою при найбільшій допомозі комісаріату була проведена з великим успіхом. Тільки зрада начальника гарнізону (він же військовий начальник) полковника XXXVI Полтавського полку Зозуленко, який, одержавши шифровану депешу о евакуації війська і всіх громадянських установ, скрив її від комісаріату, а мобілізованих розпустив додому на чотири дні ніби за білизною; депешу о евакуації він пред’явив комісаріату тоді, коли осталось строку 10 годин і то ноччю, а сам з вірними йому гетьманцями офіцерами скрився до генерала Денікіна. По евакуації комісаріат здав його майно під охорону штабу Київської групи, а комісарська сотня і міліція повіту влилась в XXXV Звенигородський полк тої же групи. Канцелярія і різні справи були перевезені в м[істо] Умань, де повітовий комісар Звенигородщини Швець, захворів плямистим тифом і здав свої обов’язки наказом від 5 вересня за № 18 помічникові Крупнику. Дякуючи військовій владі м[іста] Умані, яка не дала ніякого розпорядження при наступі денікінців на Умань, залишився там хворий комісар і канцелярія. З Умані помічник комісара Крупник виїхав тоді, коли в місті були вже ворожі сили генерала Денікіна.
Губерніяльний комісар Статників
Оригінал Міністру внутрішніх справ, машинопис
ЦДАВО України Ф. 1092. – Оп. 2. – Спр. 71. – Арк. 271.