Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Справоздання губерніяльного комісара від 6 вересня 1919

місто Вінниця

Доклад

Губерніяльний комісар Київщини виїхавши із Кам’янця 26 серпня прибув до Києва 31 серпня, на другий день після взяття Києва нашим військом. Зараз, же по прибуттю комісаріату в Київ, розпочався бій з військом Денікіна. Бажаючи зорієнтуватися в обстановці ми всі вишли із готелю, куди перед тим занесли свої канцелярські речі, але ж обставини бою нам не дозволили уже повернуться до готелю і тим більше забрати свої речі і комісаріат мусив в повному складі відступити із Києва, приєднавшись на вулиці до одної із відходящих батарей галицького війська. Серед залишених в номері готеля власних і канцелярських речей зісталося в одному із чемоданів 130 000 карбованців скарбових грошей, відпущених комісаріату на інформацію населення. Акт про залишення цих речей і грошей складений і надсилається Міністерству додатково. Мною вжиті заходи про збереження річей і грошей надіслані були до Києва агенти, яким і доручено переховати ці речі в тому разі, коли вони ще не пограбовані. До вияснення становища комісаріат розташувався в м[істі] Вінниці.

Становище на Київщині зараз таке:

Бердичівський повіт. Тимчасово виконує обов’язки повіт[ового] комісара п[ан] Садовський, якій був комісаром за часів Директорії; його помічниками Ржепецький-Цегенко, бувший помічником Волинського губерніяльного комісара, та мировий суддя Копійчиків. В повіті спокійно. Повітові народна і земельна управи відновили свою діяльність. Повітова міська міліція організовані згідно інструкції Міністерства справ внутрішніх. Військова управа розпочала свою діяльність підготовля списки до мобілізації. При комісаріаті засновано інструкторсько-інформаційній відділ, який працює досить енергійно. Організовано політичний відділ, котрий провадить боротьбу з большевиками. Урожай збирається згідно декрету радянської влади, згідно постанови зібрання, яке було складено з представників міської та народної управи галицького команд[ування] і комісаріату. Хліб призначений для держави регулярно поступа на ссипні пункти. Організації влади перешкоджає брак коштів.

Васильківський повіт. Частина повіту з м[істом] Білою Церквою зайнято денікінцями, чому повітовий комісар виїхав до ст[анції] Фастова. Населення хвилюється що мобілізація не провадиться.

Липовецький повіт. Відновлена діяльність повітової народної та міської управ. Організована міліція, як в місці так і в повіті почувається брак зброї та коней для кінної міліції. Військова управа провадить регістрацію старшин і підготовля списки мобілізації. При комісаріаті засновано інструкторсько-інформаційній відділ. При повітов[ій] управі організовано продовольчий відділ.

Уманський повіт. Зайнято большевиками.

З останніми повітами Київщини поки що зв’язку немає.

Загальна хиба є брак інформації на місцях про наше становище та відсутність коштів, що перешкоджає планомірній організації. Для київського комісаріату відчинено кредит по старим гетьманським штатам тільки на один місяць (700 000 карб[ованців]). Губреніяльний політичний відділ грошей не має, гроші на інформаційні видатки залишені в Києві, немає коштів на одяг міліції та купівлю коней для неї. Тому прошу негайно зробити розпорядження:

1) про відчинення кредиту для київського комісаріату до кінця біжучого року,

2) надіслати кошти для губерніяльного політичного відділу,

3) надіслати 200 000 карбованців на інформаційні видатки,

4) спросити кредити за для одягу міліції і купівлі коней. Настоящий рапорт надсилається з кур’єром позаяк мушу зазначати, що регулярного телеграфного і почтового зв’язку з Кам’янцем немає.

В[иконуючий] о[бов’язки] Київського губерніяльного комісара Статників

Оригінал Міністру внутрішніх справ, машинопис

ЦДАВО України Ф. 1092. – Оп. 2. – Спр. 71. – Арк. 59-60.


Джерело

Архів Української Народної Республіки. Міністерство внутрішніх справ. Справоздання губерніяльних старост і комісарів (1918 – 1920) / Упорядкував Валентин Кавунник. – Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 2017. — C. 139-140.