Урочище Горбачиха і північна частина острова Долобецький – проектований ландшафтний заказник місцевого значення «Долобецький–Горбачиха»

Парнікоза І.Ю.

В межах Дніпровського району міста, на острові Долобецький, який знаходиться поблизу Труханового острова, більше половини площі, зайнято малопорушеними екосистемами. Унікальним є також розташоване на лівому березі Дніпра північніше Долобецького острова урочище Горбачиха. Пропонується створити на цих територіях заказник місцевого значення «Долобецький–Горбачиха». Він має включати територію урочища Горбачиха від Петрівського залізничного мосту на півночі до Русанівської протоки на півдні. Із заходу територія заказника обмежується руслом Десенки, а зі сходу — дорогою вздовж Русанівських садово-дачних ділянок. Можливе включення до складу цього заказника реліктового озера-стариці Русанівського, розташованого за протиповіневою греблею. Другою частиною заказника має стати північна частина острова Долобецький аж до межі з парком відпочинку, розташованим південніше. Обидві частини проектованого заказника знаходяться в межах Дніпровського району Києва.

Площа проектованого об’єкту 71 га північної частини острова Долобецький та 80,3 га урочища Горбачихи. Кадастрові номери земельних ділянок урочища Горбачиха : Кадастрові номери земельних ділянок: 8000000000:66:054:0025, 8000000000:66:054:0009, 8000000000:66:054:0006, 8000000000:66:054:0027, 8000000000:66:054:0026, 8000000000:66:054:0007.

Долобецький — острів, який історично складається з двох частин. Північна — це колишній фрагмент острова Труханів, що пізніше відділився від нього. Південна частина відділилася від острова Венеціанський, який до будівництва Ланцюгового мосту був фрагментом лівого берега. Назва походить від згадуваного в літописі Руському Долобського озера.

Горбачиха — урочище з насадженнями другої половини 1950-х рр. Характерна конфігурація склалася на початку ХХ століття, назва усталилася на зламі 1940-х та 1950-х рр. Від Русанівських садів урочище відокремлено у 1974 р. потужною греблею вздовж Русанівського озера. Площа близько 100 га. Довжина — майже 2,5 км. Розвиток курортної інфраструктури (пляжів, бази відпочинку) мав місце у 1960 рр. після спорудження мосту через Венеціанську протоку (Вакулишин, 2014). Детально про історію формування урочища див. ().

На зазначених територіях поєднуються рослинність листяних заплавних лісів та сухих піщаних лук.

Більшу частину острова Долобецький та урочища Горбачиха після зарегулювання Дніпра вкрили спонтанні листяні ліси. В умовах острова Долобецький вони сформовані різноманітними видами дерев, серед яких ясен звичайний (Fraxinus excelsior), дуб черещатий (Quercus robur), тополя біла (Populus alba) та чорна (Populus nigra), осика (Populus tremula), верба біла (Salix alba), липа серцелиста (Tilia cordata), в’яз гладкий (Ulmus laevis), дуб червоний (Quercus rubra), береза повисла (Betula pendula), клен гостролистий (Acer platanoides), американський (A. negundo), сріблястий (A. sacharinum) та татарський (Acer tataricum), робінія звичайна (Robinia pseudoacacia), шовковиця біла (Morus alba), абрикос (Armeniaca vulgaris), каркас західний (Celtis occidentalis), вишня (Cerasus vulgaris), черемха пізня (Padus serotina), слива (Prunus domestica), груша (Pyrus communis) та горобина звичайна (Sorbus aucuparia).

На Долобецькому острові також спеціально висаджено на верхівках піщаних дюн сосну (Pinus sylvestris). На деревах в обох урочищах росте омела біла (Viscum album).

В чагарниковому ярусі листяних лісів Долобецького виявлені пухироплiдник калинолистий (Physocarpus opulifolius), крушина ламка (Frangula alnus), ліщина (Corylus avellana) (досягає на острові першого ярусу), бузина чорна (Sambucus nigra), калина звичайна (Viburnum opulus), свидина біла (Swida alba), свидина криваво-червона (Swida sanguinea), аморфа кущова (Amorpha fruticosa), дрік фарбувальний (Genista tinctoria), бирючина (Ligustrum vulgare), птелея трилиста (Ptelea trifoliata), глід кривочашечковий (Crataegus rhipidophylla), шипшина собача (Rosa canina), ожина сиза (Rubus caesius), верба тритичинкова (Salix triandra) та верба розмаринолиста (Salix rosmarinifolia).

Екосистеми заплавного лісу займають найбільшу частину урочища Горбачиха. Саме вони становлять головну цінність цього урочища. Як свідчить аналіз архівних матеріалів, що походять з часу до зарегулювання Дніпра, більша частина урочища була імовірно вкрита луками, що перемежовувалися з окремими смугами осокорово-вербових лісів. Наразі ж в умовах відсутності періодичного і тривалого затоплення більша частина урочища вкрилася лісовими екосистемами. Наразі це найбільший за площею фрагмент заплавного лісу на прирусловій заплаві лівого берега Дніпра. В інших прируслових лівобережних заплавних урочищах від Вигурівщини до Осокорків такі комплекси значно менші (урочище Запісоччя Північне) або дуже фрагментарні (узбережжя затоки Берковщина,) чи антропогенно-трансформовані (Русанівська та Березняківська набережні). Ліси Горбачихи сформовано переважно тополею чорною (осокором) (Populus nigra), тополею білою (Populus alba) та вербою білою (Salix alba). При цьому трапляються дуже старі екземпляри цих дерев.

У деревостанах урочища Горбачиха поширені також в’яз гладкий (Ulmus laevis), верба тритичинкова (Salix triandra), сосна звичайна (Pinus sylvestris), ясен звичайний (Fraxinus excelsior), черемха звичайна (Padus avium), дуб черещатий (Quercus robur), клен гостролистий (Acer platanoides), клен татарський (Acer tataricum), клен американський (Acer negundo), горобина звичайна (Sorbus aucuparia), клен сріблястий (Acer saccharinum), береза повисла (Betula pendula), шовковиця біла (Morus alba), вишня повстиста (Prunus tomentosa) та вишня звичайна (Cerasus vulgaris). В чагарниковому ярусі тут виявлені порічки колосисті (Ribes spicatum), бузина чорна (Sambucus nigra), калина звичайна (Viburnum opulus), свидина біла (Swida alba), свидина криваво-червона (Swida sanguinea), пухироплiдник калинолистий (Physocarpus opulifolius), аморфа кущова (Amorpha fruticosa), дрік фарбувальний (Genista tinctoria), бирючина (Ligustrum vulgare), крушина ламка (Frangula alnus), шипшина собача (Rosa canina) та ожина сиза (Rubus caesius).

В листяних лісах Долобецького та Горбачихи широко поширені ліани: дівочий виноград п'ятилисточковий (Parthenocissus inserta) та здичавілий виноград (Vitis vinifera). На старих екземплярах дерев розвивається важлива для зимуючих птахів омела біла (Viscum album).

Сформовані за участю багатьох деревних порід заплавні ліси Долобецького та Горбачихи мають дуже багатий травостій. На Долобецькому острові до його складу входять рідкісні та цінні лікарські рослини. Зокрема, в обох урочищах виявлені гадючник звичайний (Filipendula vulgaris), конвалія звичайна (Convallaria majalis) — охороняється Рішенням Київради № 219/940 від 29.06.2000 р. (Перелік рослин та тварин…), осока шорстковолосиста (Carex hirta), холодок лікарський (Asparagus officinalis), цибуля гранчаста (Allium angulosum), кропива дводомна (Urtica dioica), підмаренник північний (Galium boreale), Бессерів (G. mollugo) та справжній (G. verum), молочай лозний (Euphorbia esula subsp. tommasiniana), хвощ польовий (Equisetum arvense) та річковий (Equisetum fluviatile), щитник гребінчастий (Dryopteris cristata) та чоловічий (D. filix-mas), бугила лісова (Anthriscus sylvestris), ториліс японський (Torilis japonica), хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis), ластовень лікарський (Vincetoxicum hirundinaria), деревій заплавний (Achillea inundata) та звичайний (A. millefolium), полин лікарський (Artemisia abrotanum), осот польовий (Cirsium arvense), нечуйвітер зонтичний (Hieracium umbellatum), кремена несправжня (Petasites spurius), тонкопромінник однорічний (Erigeron annuus), жовтий осот польовий (Sonchus arvensis), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale aggr.), незабудка болотяна (Myosotis scorpioides), конюшина альпійська (Trifolium alpestre), гірська (T. montanum) та лучна (T. pratense), гикавка сіра (Berteroa incana), жовтушник сірий (Erysimum canescens), горошок мишачий (Vicia cracca), буквиця лікарська (Betonica officinalis), розхідник звичайний (Glechoma hederacea), енотера дворічна (Oenothera biennis), чистотіл звичайний (Chelidonium majus), жовтець повзучий (Ranunculus repens), рутвиця блискуча (Thalictrum lucidum), гравілат міський (Geum urbanum), вероніка довголиста (Veronica longifolia) та колосиста (V. spicata), осока прибережна (Carex riparia), півники болотяні (Iris pseudacorus), які охороняються на території Києва рішенням Київради за № 880/2290 від 23.12.2004 р. (Перелік рослин та тварин…), мітлиця тонка (Agrostis tenuis), кострець Бенекена (Bromopsis benekenii), грястиця збірна (Dactylis glomerata), гусятник малий (Eragrostis minor), лепешняк великий (Glyceria maxima) та кипець сизий (Koeleria glauca).

В урочищі Горбачиха в травостої листяного лісу також виявлено цілу низку трав'янистих рослин. Це, зокрема, тонконіг звичайний (Poa trivialis) та дібровний (Poa nemoralis), кропива дводомна (Urtica dioica),гравілат міський (Geum urbanum) та гравілат болотяний (Geum rivale), суниці лісові (Fragaria vesca), гадючник звичайний (Filipendula vulgaris), суріпиця пряма (Barbarea stricta), хвощ польовий (Equisetum arvense), щитник шартрський (Dryopteris carthusiana), бугила лісова (Anthriscus sylvestris), морква дика (Daucus carota), борщівник сибірський (Heracleum sibiricum), ториліс японський (Torilis japonica), хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis), ластовень лікарський (Vincetoxicum hirundinaria), деревій пагорбовий (Achillea collina) та деревій звичайний (Achillea millefolium), полин лікарський (Artemisia abrotanum), міцеліс стінний (Mycelis muralis), кремена несправжня (Petasites spurius), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale aggr.), розрив-трава дрібноквіткова (Impatiens parviflora), смілка звичайна (Silene vulgaris), буквиця лікарська (Betonica officinalis), розхідник звичайний (Glechoma hederacea), зніт гірський (Epilobium montanum), чистотіл звичайний (Chelidonium majus), подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata) та подорожник великий (Plantago major), щавель кучерявий (Rumex crispus), вербозілля лучне (Lysimachia nummularia) та вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris), кравник звичайний (Odontites vulgaris), ранник вузлуватий (Scrophularia nodosa), холодок лікарський (Asparagus officinalis), осока шорстковолосиста (Carex hirta) та коротконіжка лісова (Brachypodium sylvaticum).

На Долобецькому острові окрім того існує популяція рідкісної і маловивченої папороті — гронянки багатороздільної (Botrychium multifidum). Цю унікальну рослину включено до Червоної книги України (2009а). В 2022 р. на острові Долобецький поблизу місцезростання гронянки на площі близько 10,5 га виявлено 36 генеративних екземплярів коручки чемерникової, яку також включено до Червоної книги України (2009а). В урочищі Горбачиха в листяному лісі натомість виявлено споріднену вужачкову папороть — вужачку звичайну (Ophioglossum vulgatum). Ця папороть охороняється в межах м. Києва Рішенням Київради № 219/940 від 29 червня 2000 р. та рекомендована до внесення до Червоної книги України (Парнікоза, Целька, 2018).

В умовах обох урочищ піщані дюни зарослі вербою гостролистою (Salix acutifolia). На цих дюнах поширені фрагменти псамофітних угруповань костриці Бекера (Festuca beckeri).

На острові Долобецький в їх складі зростають миколайчики плоскі (Eryngium planum), полин дніпровський (Artemisia campestris), волошки дніпровська (Centaurea borysthenica) та сумська (C. sumensis), любочки осінні (Leontodon autumnalis), козельці українські (Tragopogon ucrainicus), гвоздика Борбаша (Dianthus borbasii), ушанка дніпровська (Otites borysthenicus), псамофілієла мурова (Psammophliella muralis), смілка татарська (Silene tatarica), очиток звичайний (Sedum maximum), їдкий (S. acre) та шестирядний (S. sexangulare), жито лісове (Secale sylvestre), куничник наземний (Calamagrostis epigejos), перстач сріблястий (Potentilla argentea) та пижмо звичайне (Tanacetum vulgare).

Аналогічні комплекси виявлені і в урочищі Горбачиха, тут зростає кипець сизий (Koeleria glauca), куничник наземний (Calamagrostis epigejos), жито лісове (Secale sylvestre), миколайчики плоскі (Eryngium planum), полин дніпровський (Artemisia campestris), волошка дніпровська (Centaurea borysthenica), хондрила ситниковидна (Chondrilla juncea), пижмо звичайне (Tanacetum vulgare), козельці великі (Tragopogon major) та козельці українські (Tragopogon ucrainicus) — вид весений в Європейський Червоний список 1991 р., смілка татарська (Silene tatarica), очиток звичайний (Sedum maximum), очиток їдкий (Sedum acre) та очиток шестирядний (Sedum sexangulare), енотера дворічна (Oenothera biennis), щавель кислий (Rumex thyrsiflorus), щавель горобиний (Rumex acetosella) та щавель кінський (Rumex confertus), перстач сріблястий (Potentilla argentea), осока колхідська (Carex colchica) та мітлиця виноградникова (Agrostis vinealis).

На більш вологих ділянках острова Долобецького зростають гадючник в’язолистий (Filipendula ulmaria), підмаренник болотяний (Galium palustre), череда трироздільна (Bidens tripartita), деревій верболистий (Achillea salicifolia), живокіст лікарський (Symphytum officinale), вовконіг європейський (Lycopus europaeus), шоломниця звичайна (Scutellaria galericulata), чистець болотяний (Stachys palustris). В лучних угрупованнях Горбачихи виявлено китник лучний (Alopecurus pratensis), підмаренник північний (Galium boreale), волошку лучну (Centaurea jacea), оман британський (Inula britannica), любочки осінні (Leontodon autumnalis), мильнянку лікарську (Saponaria officinalis), молочай лозний (Euphorbia esula subsp. tommasiniana), лядвинець рогатий (Lotus corniculatus), конюшину повзучу (Trifolium repens), суховершки звичайні (Prunella vulgaris), жовтець багатоквітковий (Ranunculus polyanthemos), підмаренник справжній (Galium verum), дзвінець літній (Rhinanthus aestivus) та дзвінець малий (Rhinanthus aestivus), дивину звичайну (Verbascum phlomoides), вероніку дібровну (Veronica chamaedrys), довголисту (Veronica longifolia) та колосисту (Veronica spicata), цибулю гранчасту (Allium angulosum), холодок лікарський (Asparagus officinalis), грястицю збірну (Dactylis glomerata), пирій повзучий (Elytrigia repens) та стоколос безостий (Bromus inermis).

Прилегла до урочища Горбачиха та Долобецького острова акваторія Десенки є середовищем існування добре збережених комплексів прибережно-водної рослинності. Зокрема, у прибережній зоні Долобецького острова виявлено рогіз широколистий (Typha latifolia) та леерсію рисовидну (Leersia oryzoides).

У вологолюбних та прибережно-водних біотопах Горбачихи виявлено значне різноманіття видів. Тут зростають жовтець повзучий (Ranunculus repens), плетуха звичайна (Calystegia sepium), живокіст лікарський (Symphytum officinale), незабудка болотяна (Myosotis scorpioides), берула пряма (Berula erecta), череда трироздільна (Bidens tripartita), деревій верболистий (Achillea salicifolia), жовтий осот болотний (Sonchus palustris), вовконіг європейський (Lycopus europaeus) та вовконіг високий (Lycopus exaltatus), м’ята блошина (Mentha pulegium), шоломниця звичайна (Scutellaria galericulata), чистець болотяний (Stachys palustris), самосил часниковий (Teucrium scordium), плакун лозний (Lythrum virgatum), гірчак перцевий (Persicaria hydropiper), щавель прибережний (Rumex hydrolapathum), підмаренник болотяний (Galium palustre), валеріана лікарська (Valeriana officinalis), осока прибережна (Carex riparia), ситняг болотяний (Eleocharis palustris), півники болотяні (Iris pseudacorus), що охороняються на території Києва рішенням Київради за № 880/2290 від 23.12.2004 р., ситник членистий (Juncus articulatus), куничник очеретяний (Calamagrostis arundinacea), катаброза водяна (Catabrosia aquatica), лепешняк великий (Glyceria maxima), рогіз вузьколистий (Typha angustifolia) та рогіз широколистий (Typha latifolia), їжача головка зринувша (Sparganium emersum), яка охороняється рішенням Київради № 880/2290 від 23.12.2004 р., сусак зонтичний (Butomus umbellatus), частуха подорожникова (Alisma plantago-aquatica) та стрілолист (Sagittaria sagittifolia).

По берегах Десенки поблизу урочища Горбачиха та острова Долобецький добре розвиненою є водна рослинність. Зокрема, тут поширено формації глечиків жовтих (Nuphar lutea) (в комплексі з сальвінією) та сальвінії плаваючої (Salvinia natans), які внесено до Зеленої книги України (2009). Реліктову водну папороть сальвінію плаваючу також включено і до Червоної книги України (2009а).

Вздовж узбережжя острова Долобецький поширений також включений до Червоної книги України (2009a) водяний горіх плаваючий (Trapa natans). Різноманітну водну флору мають узбережжя, затоки та внутрішні водойми урочища Горбачиха. Тут виявлені різак алоєвидний (Stratiotes aloides), кушир занурений (Ceratophyllum demersum), водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum), ряска мала (Lemna minor) та трироздільна (Lemna trisulca), спіродела багатокоренева (Spirodela polyrhiza), різуха велика (Najas major), рдесник пронизанолистий (Potamogeton perfoiliatus), а також регіонально рідкісні латаття біле (Nymphaea alba), яке охороняється Рішенням Київради № 219/940 від 29.06.2000 р. та глечики жовті (Nuphar lutea), які охороняються Рішенням Київради № 880/2029 від 23.12.2004 р. (Перелік рослин та тварин…, Червона книга України, 2009а). На внутрішній Рогоподібній затоці Долобецького острова зростає також сальвінія плаваюча (Salvinia natans).

На території об’єкту наявні угруповання, які охороняються Додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції та Оселищною Директивою Європейського союзу: вербові та тополеві ліси, псамофітні комплекси, прибережні чагарники верби гостролистої-шелюжники, луки та водна рослинність (Siedliska – Przewodnik metodyczny; Тлумачний.., 2017).

На ділянках, порушених людською діяльністю, на острові Долобецький поширені герань Роберта (Geranium robertianum), амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia), щириця (Amaranthus retroflexus), розрив-трава дрібноквіткова (Impatiens parviflora), мишій сизий (Setaria glauca), золотушник канадський (Solidago canadensis) та звичайний (Solidago virgaurea), ехіноцистіс (Echynocystis lobata), паслін чорний (Solanum nigrum), фізаліс звичайний (Physalis alkekengi), стоколос безостий (Bromopsis inermis), м’яточник чорний (Ballota nigra) та полин звичайний (Artemisia vulgaris).

У змінених людиною біотопах урочища Горбачиха виявлені анізанта покрівельна (Anisantha tectorum), квасениця прямостояча (Xanthoxalis stricta), герань Роберта (Geranium robertianum), жовтушник сірий (Erysimum canescens), дутень ягідний (Cucubalus baccifer), золотушник канадський (Solidago canadensis), зірчатка середня (Stellaria media), хріниця рідколистний (Lepidium densiflorum), сухоребрик лікарський (Sysimbrium officinale), гикавка сіра (Berteroa incana), тонкопромінник однорічний (Phalacroloma annuum), полин звичайний (Artemisia vulgaris), щириця (Amaranthus retroflexus), солянка (Salsola tragus), амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia), полин гіркий (Artemisia absinthium), топінамбур (Helianthus tuberosus), лобода біла (Chenopodium album), спориш (Polygonum aviculare), портулак городній (Portulaca oleracea), льонок (Linaria vulgaris), полоскуха (Echinochloa crus-galli) та мишій зелений (Setaria viridis).

У складі флори мохів Доблобецького острова 01.05.2019 р. виявлено Bryum caespiticium, Orthotrichum pumilum, Orthotrichum diaphanum, Plagiomnium cuspidatum, Brachythecium salebrosum та Ceratodon purpureus (Дослідження І. Парнікози та М. Вежгоня, 2019 р.).

На острові Долобецькому виявлено різні гриби, зокрема бліду поганку (Amanita phalloides) та головач урновидний (Handkea utriformis). На корі дерев зростають лишайники: ксанторія настінна (Xanthoria parietina) та фісція сиза (Physcia caesia).

Горбачиха – це також край дивовижного фауністичного розмаїття. Тут, зокрема, присутні численні види, що охороняються Червоною книгою України (, далі ЧКУ з зазначенням категорії охорони), Рішенням Київради від 23 грудня 2004 року N 879/2289 «Про затвердження переліку видів тварин, які підлягають особливій охороні на території м. Києва» (РК3, ) та Додатками до Бернської конвенції та (Bern Convention 1979; Фауна України, 2010).

В водах заток Долобецького острова виявлений рідкісний рачок (Polyphemus pediculus).

З цікавих риб на акваторії поблизу острова Долобецький виявлено йоржа Балона або чеського йоржа (Gymnocephalus baloni, був занесений до ЧКУ 2009 р. з категорією неоцінений вид). ( (12.09.2022)).

Велике значення має збереження прилеглої до берегів акваторії, де зокрема розташовано зимувальні ями. Тут взимку скупчується риба, в тому числі й такі малочисельні зараз у Дніпрі види, як головень (Squalius cephalus) та білизна (Aspius aspius, БК3). У водоймах урочища відмічені бичок пісочник (Neogobius fluviatilis, БК3) та бичок-мезогобіус жабоголовий (Mesogobius batrachocephalus). Звичайними видами є щука (Esox lucius), гірчак європейський (Rhodeus amarus, БК3), лин (Tinca tinca), краснопірка (Scardinius erythropthalmus) та сом європейський (Silurys glanis). На одному із внутрішніх озер виявлені також синець (Ballerus ballerus), плоскирка (Blicca bjoerkna) та вівсянка (Leucaspius delineates).

Досить багатий світ плазунів та амфібій урочища Горбачиха включає болотяну черепаху (Emys orbicularis, БК2)- особливо часто зустрічається на внутрішніх затоках урочища Горбачиха, ящірку прудку (Lacerta agilis, БК2), а також більш звичайних вужа (Natrix natrix, БК3) та озерну жабу (Pelophylax ridibundus).

На Долобецькому острові зафіксовані наступні птахи: боривітер звичайний (Falco tinnunculus, БК2) (Лопарев, 1996), великий яструб (Accipiter gentilis, БК2) ( (12.09.2022)), коловодник чорний (Tringa erythropus, БК3), слуква (Scolopax rusticola, БК3, РК3) (Дубровський та ін., 2008a), горлиця садова (Streptopelia decaocto, БК3), кам’янка звичайна (Oenanthe oenanthe, БК2) (Лопарев, 1996), щиглик (Carduelis carduelis, БК2), зеленяк (Carduelis chloris, БК2),(глава), соловейко східний (Luscinia luscinia) (Ю. Дубровський, особисте повідомлення), одуд (Upupa epops, БК2) (Костюшин, 1994), сирійський дятел (Dendrocopos syriacus, БК2), малий дятел (Dendrocopos minor, БК2) та звичайний дятел (Dendrocopos major, БК2) (Лопарев, 1996; Костюшин, 1994).

Богатою є орнітофауна урочища Горбачиха. Терени заплавного лісу і піщані коси та численні внутрішні водойми і акваторія Русанівської протоки та Десенки активно використовуються низкою коловодних птахів. Зокрема тут на прольоті зафіксовано такі види як кулик-сорока (Haematopus ostralegus ЧКУ, категорія вразливий вид, БК3), великий баклан (Phalacrocorax carbo, БК3), сіра чапля (Ardea cinerea, БК3), квак (Nycticorax nycticorax, БК2), чепура велика (Egretta alba, БК2), чирянка велика (Spatula querquedula, БК3), чернь чубата (Aythya fuligula, БК3), гоголь (Bucephala clangula, ЧКУ, категорія рідкісний вид, БК3), крячок малий (Sterna albifrons, ЧКУ, категорія рідкісний вид, БК2, РК3), крячок річковий (Sterna hirundo, БК2), крячок каспійський (Hydroprogne caspia, ЧКУ, категорія – вразливий вид, БК2) крячок білощокий (Chlidonias hybrida, БК2), мартин жовтоногий (Larus cachinnans), коловодник великий (Tringa nebularia, БК3), коловодник лісовий (Tringa ochropus, БК2) та коловодник болотяний (Tringa glareola, БК2), слуква (Scolopax rusticola, БК3, РК3), побережник чорногрудий (Calidris alpina, БК2) та побережник червоногрудий (Calidris ferruginea, БК2), брижач (Philomachus pugnax, БК3), набережник (Actitis hipoleucos, БК2) та пісочник малий (Charadrius dubius, БК2) (Парнікоза та ін., 2020; (12.09.2022)).

Під час міграцій постійно реєструвались крячок чорний (Chlidonias niger, БК2) та світлокрилий (Chlidonias leucopterus, БК2), білощокий крячок (Chlidonias hybrida, БК2) тримається протягом всього сезону, оскільки його колонії розташовані неподалік на заростях водяного горіха.

На прилеглих до урочищах акваторіях, зокрема рукава Десенка та внутрішніх затоках трапляються очеретянка велика (Acrocephalus arundinaceus, БК2), очеретянка ставкова (Acrocephalus scirpaceus, БК2), бугайчик (Ixobrychus minutus, БК2) та курочка водяна (Gallinula chloropus, БК3) ( (12.09.2022)).

На міграції виявлено низку хижих птахів: боривітер звичайний (Falco tinnunculus, БК2), канюк звичайний (Buteo buteo, БК2), осоїд (Pernis apivorus, БК2), підсоколик великий (Falco subbuteo, БК2), кібчик (Falco vespertinus, БК2) та лунь очеретяний (Circus aeruginosus, БК2) (Причепа, 2021). У 2022 р. цим же дослідником зафіксований лунь лучний (Circus pygargus, Червона книга України, категорія вразливий вид) та шуліка чорний (Milvus migrans, ЧКУ, категорія вразливий вид, БК2) Трапляється в урочищі і найбільший орел Європи орлан-білохвіст (Haliaeetus allbicilla, ЧКУ, категорія рідкісний вид, БК2).

З хижих птахів в урочищі, імовірно гніздує малий яструб (Accipiter nisus, БК2), а яструб великий (Accipiter gentilis, БК2) реєструвався під час кормових міграцій.

З хижих птахів в урочищі, імовірно гніздує малий яструб (Accipiter nisus, БК2) ( (12.09.2022)).

З сов в урочищі трапляється сова вухата (Asio otus, БК2). Виняткову цінність становить урочище з огляду на виявлену на розріджених ділянках урочища у 2021 р. в гніздовий період надзвичайно рідкісну сову – совку (Otus scops, БК2) ( (12.09.2022)).

З голубів виявлено припутня (Columba palumbus), горлицю звичайну (Streptopelia turtur, БК3) та горлиці садову (Streptopelia decaocto)( (12.09.2022)).

На зимівлі в урочищі зустрічаються лебідь-шипун (Cygnus olor, БК3) та снігур (Pyrrhula pyrrhula, БК3), омелюх (Bombycilla garrulus, БК2), дрізд-чикотень (Turdus pilaris, БК3), дрізд-омелюх (Turdus viscivorus, БК3), дрізд чорний (Turdus merula, БК3) та чиж (Spinus spinus, БК2) ( (12.09.2022)).

Протягом теплого сезону заплавні ліси переповнені дрібними горобиними птахами птахами. Серед видів лісового дендрофільного комплексу урочища Горбачиха виявлено цілу низку горобиних птахів таких як: вівчарик-ковалик (Phylloscopus collybita, БК2), кропив'янка чорноголова (Sylvia atricapilla, БК2), дрізд чорний, співочий дрізд (Turdus philomelos, БК3), дрізд-омелюх, костогриз (Coccothraustes coccothraustes, БК2), синиця велика (Parus major, БК2), повзик (Sitta europaea, БК2), мухоловка сіра (Muscicapa striata, БК2), вільшанка (Erithacus rubecula, БК2), гаїчка болотяна (Parus palustris, БК2), вівчарик жовтобровий (Phylloscopus sibilatrix, БК2), синиця блакитна (Parus caeruleus, БК2), кам’янка звичайна (Oenanthe oenanthe, БК2), щиглик (Carduelis carduelis, БК2), зеленяк (Carduelis chloris, БК2), вивільга (Oriolus oriolus, БК2) та шпак звичайний (Sturnus vulgaris). Більшість з них гніздові види ( (12.09.2022)).

Також під час спостережень було зареєстровано волове очко (Troglodytes troglodytes, БК2), мухоловку білошию (Ficedula albicollis, БК2) та мухоловку строкату (Ficedula hypoleuca, БК2), соловейка східного (Luscinia luscinia, БК2), коноплянку (Acanthis cannabina, БК2) та берестянка (Hippolais icterina, БК2). На вирубках гніздують сорокопуд терновий (Lanius collurio, БК2), вівсянка звичайна (Emberiza citrinella, БК2) та кропив’янка сіра (Sylvia communis, БК2). З дятлів в урочищі поширені жовна сива (Picus canus, БК2) (2-4 пари), сирійський дятел (Dendrocopos syriacus, БК2) та жовна чорна (Dryocopus martius, БК2), дятел звичайний (Dendrocopos major, БК2), крутиголовка (Jynx torquilla, БК2) та дятел малий (Dendrocopos minor, БК2) ( (12.09.2022)).

З воронових птахів відмічено крука (Corvus corax, БК3). Також гніздовими видами є сойка (Garrulus glandarius), сорока (Pica pica) та сіра ворона (Corvus cornix) ( (12.09.2022)).

В урочищі Горбачиха можна побачити одного з найкрасивіших наших птахів – блакитного рибалочку (Alcedo atthis, БК2)( (12.09.2022)).

З ссавців на Долобецькому острові зафіксовані їжак білочеревий (Erinaceus roumanicus), кріт європейський (Talpa europaea), вивірка звичайна (Sciurus vulgaris), горностай (Mustela erminea, ЧКУ, вразливий вид, БК3) ( (12.09.2022)), та неідентифіковані мишовидні гризуни (Parnikoza, Zagorodniuk, 2021).

Узбережжя острова та заплавного лісу в урочищі Горбачиха використовується бобром (Castor fiber, БК3). Тут, зокрема, зустрічається чорна форма бобра. В урочищі також зафіксовані візон (американська норка Mustela vison) та кріт європейський (Talpa europaea). В урочищі постійно мешкає лис (Vulpes vulpes). Також було зареєстровано такі види ссавців як заєць (Lepus europaeus), їжак білочеревий (Erinaceus roumanicus) та мідиця звичайна (Sorex araneus, БК3).

У 2004 р. острів Долобецький площею 128,00 га номінально увійшов до складу регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови», проте жодної реальної охорони поки не отримав.

Зауважимо, що М. Шарлемань ще в кінці 1950-х рр. підняв питання про те що Долобське озеро (сучасна протока між Трухановим та Долобецьким островами) – це пам'ятка історії і має бути збережена (Шарлемань, 1959).

Урочищу наразі загрожує повне знищення. Хоча територія урочища «Горбачиха» зарезервована під створення об’єкту природно-заповідного фонду. Про це прийняте рішення Київської міської Ради № 14 від 17 лютого 1994 р., яким урочище зазначене у Переліку цінних природних територій та об’єктів, що резервуються до заповідання. Крім того, резервування урочища під заповідання було підтверджене Генеральним планом м. Києва до 2020 р. та Програмою комплексного використання зеленої зони м. Києва до 2010 р. Зважаючи на велику природну і історичну цінність, урочище Горбачиха ще у 2004 р. природоохронцями номіноване на оголошення ландшафтним заказником місцевого значення «Долобецький-Горбачиха», що дозволив би зберегти екосистеми Горбачихи разом з розташованими через протоку цінними природними комплексами північної (малопорушеної) частини острова Долобецький. Втім, у 2007 р. Київрада віддала урочище Горбачиха під забудову, але це рішення пізніше було скасоване Окружним адміністративним судом.

Першим фактичним ударом по урочищу стало прокладання через її територію в 2011 р. траси Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Цікаво, що тоді було не тільки вирубано фрагмент заплавного лісу (траса мостового переходу пройшла вздовж вищезгадуваної дороги з плит, а отже імовірно найкоротшим шляхом), але й виникла загроза знесення розташованих на трасі мостового переходу дач.

У відповідь на протести дачників Київська міська адміністрація вирішила компенсувати їм втрачені ділянки…за рахунок Горбачихи. Тут вже у конфлікт втрутилися природоохоронці. На жаль звичним стало те, що не тільки від прийнятої ще в повоєнні роки концепції паркового використання дніпровських урочищ, але й від новіших планувальних документів наразі у нас постійно відходять, намагаючись заробити на освоєнні прибережних ділянок. Тож, поки питання дачників, мосту і екологів зависло у повітрі, земельну ділянку загальною площею 40 га в урочищі «Горбачиха» у Дніпровському районі м. Києва було надано ТОВ «Будівельний міжгалузевий альянс», яке пов’язують з колишнім заступником Кличка, засновником KAN Development Ігорем Ніконовим. В урочищі відбулася рубка дерев під майбутнє будівництво. Наразі вже знищено більше 5 га заплавного лісу. Проте, жоден з контролюючих органів не вжив заходів з її зупинення.

27 листопада 2017 року було подано проект рішення Київської міської ради № 2866 «Про відмову у поновленні товариству з обмеженою відповідальністю „Будівельний міжгалузевий альянс“ договору оренди земельної ділянки від 28.03.2008 № 66-6-00463 для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру, житлово-офісного та готельного комплексів з підземними та наземними паркінгами в урочищі Горбачиха у Дніпровському районі м. Києва». Проте це рішення так і не було прийняте Київрадою.

Прямо в урочищі "Будміжальянс" (у його північній частині навколо Північної затоки) збирався звести торговельно-офісний і житлово-офісний центри, готельний комплекс, наземні та підземні паркінги. Але на вересень 2021 не звів нічого – бо міст, під який підв’язана забудова, так і не відкрили. Попри це, після 10 років оренди, у 2018, "Будміжальянс" подовжив свій договір і, як свідчить кадастрова карта, досі є офіційним орендарем третини урочища. Спроба забудовника розпочати освоєння урочища викликала вибух протесту у місцевих мешканців та гучну компанію на захист Горбачихи, яка триває по сей день.

Проте, нажаль, природоохоронна громадськість назовні презентована київським архітектором Оленою Фатєєвою не сконцентрувалася на терміновому заповіданні тих частин Горбачихи, яка ще не роздана забудовнику. Захисники Горбачихи не скористалися досвідом своїх колег з Осокорківських лук та Київського еколого-культурного центру, які постадійно і наполегливо виборюють заповідання частин Осокорківських лук і аж ніяк не відходять від кінцевої мети – збереження усього масиву. Термінове створення бодай невеликого заказника на території Горбачихи її оборонці, на жаль, вважають за здачу інтересів збереження всього масиву. В той же час ігнорується той факт, що створити заказник на території, яка передана якомусь землекористувачу без погодження з ним не можливо. Створений без погодження з землекористувачами заказник дуже легко оскаржується в суді та ліквідується. І приклад цього в практиці київських природоохоронців вже є. Отже єдиний шлях для створення заказника на всій території Горбачихи – це судовий процес, що скасує права поточного землекористувача на землі урочища. Такого суду, наскільки нам відомо оборонці Горбачихи на жаль не ведуть. І в результаті голосної і тривалої боротьби наразі, на превеликий жаль, якихось відчутних успіхів не досягнули. Жоден фрагмент Горбачихи наразі не заповіданий і не гарантований від знищення.

Додаткові матеріали:

Матеріали статті дозволяється використовувати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike.