Проектоване розширення ландшафтного заказника місцевого значення «Труханів острів»

Парнікоза І.Ю.

Ландшафтний заказник місцевого значення «Труханів острів» оголошено рішенням Київської міської ради від 16 травня 2019 р. Площа заказника 44,4 га — 26,4 га заплавних озер острова Труханів та 18 га острова Міжмостний. Таким чином, створений заказник включив тільки внутрішні озера острова Труханів та невеликий, але цінний острів Міжмостний.

До складу заказника необхідно включити також решту території острова Труханів, включно з територією навколо системи стариць Бабиного озера та півострова Лісовий (135 га) та інші фрагменти острова, які не увійшли до існуючого заказника. Усі території, які передбачаються під розширення заказника, знаходяться в межах Дніпровського району Києва.

Труханів острів – це «Київська Хортиця», центральний та найбільш історично цінний з усіх київських дніпровських островів. Саме на ньому локалізують літописне озеро, біля якого у 1103 р. з ініціативи князя Володимира Мономаха відбувся з’їзд князів щодо оборони південно-руського прикордоння від половців (Парнікоза І. Київ в часи Русі). Зауважимо, що М. Шарлемань ще в кінці 1950-х рр. підняв питання про те що Долобське озеро (сучасна протока між Трухановим та Долобецьким островами) – це пам'ятка історії і має бути збережена (Шарлемань, 1959).

У XVI ст. у зв’язку з суперечками на право володіння тутешніми луками між київським Пустинно-Микільським монастирем та міщанами острів вперше згадується як Труханів. Дані суперечки тривали впродовж усього XVI та першої половини XVIІ ст. У зв’язку з цим, документальна історія Труханового острова починається з 4 липня 1508 р. З островом пов’язана і атака козацьких човнів на литовські байдаки, здійснена 26 серпня 1651 р. Ця битва, а також Труханів острів зображена на досить умовному малюнку А. ван Вестерфельда (Парнікоза І. Заплава Дніпра в Києві в період становлення України (від 1240 р. до середини ХІХ ст.).

Тривалий час Труханів острів був місцем розташування селища. Неофіційна забудова існувала тут з 1870-х рр. До міської смуги острів включено у 1889 р. На 1902 р. тут нараховується 26 садиб. Офіційно розплановано поселення у 1907 р. Населення станом на 1924 р. — 2200 мешканців, 1926 р. — 2500 мешканців у 290 садибах, 1930–367 будинків. Статус приміської зони зафіксували топографи у 1932 р. Єлизаветинську церкву, зачинену у 1934 р., відновили за часів німецької окупації. Забудова, яка сформувалася на початку 1920-х рр. (1,5 км вздовж Дніпра), залишалася незмінною до часу знищення слобідки. Станом на 1936 р. мешканці мали 85 дійних корів, 37 телиць, 300 кіз, близько 3000 свиней. На час ліквідації селища в ньому проживало 4440 осіб. Міські сіножаті станом на 1923 р. складали 151 га. У 1948 р. на Трухановому острові закладено парк на площі 180 га, висаджено понад 120 тис. дерев та чагарників. З початку 1950-х рр. потужно розкинулася веслувальна база у Матвіївській затоці. Найбільша популярність пляжу на Трухановому припала з кінця 1950-х до другої половини 1960-х рр. від створення Пішохідного мосту до будівництва метро на Венеціанський острів, після чого популярнішим став сучасний Гідропарк (Вакулишин, 2014).

На сьогодні внаслідок потужного рекреаційного тиску відбувається деградація природних екосистем дніпровських островів в межах міста. Тож зараз необхідним є збереження залишків острівних екосистем. Двома такими районами зі збереженою природною рослинністю та тваринним світом внаслідок своєї віддаленості від автомобільних доріг та Пішохідного мосту є райони озера Бабине та півострів Лісовий. Обидві цінні території за виключенням заплавних озер не увійшли до природно-заповідного фонду міста і передбачаються для розширення існуючого ландшафтного заказника місцевого значення «Труханів острів».

Район озера Бабине (31 га, 50.474250, 30.543709) являє собою комплекс сухих піщаних, вологих лук та прибережно-водної та водної рослинності. Озера увійшли до створеного заказника, але не прилегла місцевість.

Озеро Бабине розташоване на південь від Матвіївської затоки, має виміри 600 на 70 м. Формування озера завершилося в 1960-х рр. (Вакулишин, 2014). На захід від Бабиного розташовується озеро-стариця Бічне. На північ від них розташовуються озера Окуневе (західне) та Синє (східне), а далі на північ озеро Верхнє та Жаб’яче.

Півострів Лісовий (135 га, 50.460697, 30.555418) — східний півострів острова Труханів, який вкритий суцільним заплавним листяним лісом. Тут наявні окремі ділянки піщаних гряд та невеликі заболочені водойми.

Найбільші площі обох частин Труханового та острова Міжмостний займають заплавні ліси. Спонтанні листяні ліси вкрили майже весь Труханів острів одразу після зарегулюванння Дніпра. Їх основу складають типові для заплави деревостани тополі чорної (Populus nigra). Деревостани формують також інші види дерев, які або самі поширилися або були висаджені під час заліснення острова після Другої світової війни: дуб черещатий (Quercus robur) та червоний (Q. rubra), сосна звичайна (Pinus sylvestris), клен гостролистий (Acer platanoides), татарський (A. tataricum), американський (A. negundo), та сріблястий (A. sacharinum), ясен звичайний (Fraxinus excelsior), верба біла (Salix alba), дика груша (Pyrus communis), черемха (Padus avium), здичавіла яблуня (Malus domestica) та в’яз гладкий (Ulmus laevis).

Чагарники представлені такими видами, як аморфа кущова (Amorpha fruticosa), птелея трилиста (Ptelea trifoliata), сніжноягідник (Symphoricarpos albus), бруслина європейська (Euonymus europaea), свидина криваво-червона (Swida sanguinea), крушина ламка (Frangula alnus), пухироплiдник калинолистий (Physocarpus opulifolius), бузина чорна (Sambucus nigra), шипшина собача (Rosa canina), глід кривочашечковий (Crataegus rhipidophylla), ожина сиза (Rubus caesius), дрік фарбувальний (Genista tinctoria), калина звичайна (Viburnum opulus), спірея верболиста (Spiraea salicifolia), верба тритичинкова (Salix triandra) та розмаринолиста (S. rosmarinifolia). Подекуди зустрічається також здичавілий барбарис (Berberis vulgaris).

В лісах Труханового острова поширені ліани: хміль (Humulus lupulus), дівочий виноград п'ятилисточковий (Parthenocissus inserta) та здичавілий виноград (Vitis vinifera).

В травостої заплавних лісів зростають конвалія звичайна (Convallaria majalis), яка охороняється на території міста рішенням Київради № 219/940 від 29.06.2000 р. (Перелік рослин та тварин…), цибуля гранчаста (Allium angulosum), тонконіг дібровний (Poa nemoralis), холодок лікарський (Asparagus officinalis), кропива дводомна (Urtica dioica), вероніка струмкова (Veronica beccabunga), довголиста (V. longifolia), колосиста (V. spicata), щитник гребінчастий (Dryopteris cristata), шартрський (D. carthusiana), та чоловічий (D. filix-mas), суниці лісові (Fragaria vesca) та зелені (F. viridis), гадючник звичайний (Filipendula vulgaris), гравілат міський (Geum urbanum), коротконіжка лісова (Brachypodium sylvaticum), стоколос безостий (Bromus inermis), куничник очеретяний (Calamagrostis arundinacea) та наземний (Calamagrostis epigejos), вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris), ранник вузлуватий (Scrophularia nodosa), хвощ польовий (Equisetum arvense), перстач повзучий (Potentilla reptans), чистотіл звичайний (Chelidonium majus), лобода калинолиста (Chenopodium opulifolium), парило звичайне (Agrimonia eupatoria), буквиця лікарська (Betonica officinalis), борщівник сибірський (Heracleum sibiricum), ториліс японський (Torilis japonica), хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis), розхідник звичайний (Glechoma hederacea), деревій звичайний (Achillea millefolium), подорожник великий (Plantago major), жовтець золотистий (Ranunculus auricomus) та повзучий (Ranunculus repens), латук дикий (Lactuca seriola), кремена несправжня (Petasites spurius), полин лікарський (Artemisia abrotanum), золотушник канадський (Solidago canadensis), паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale aggr.), перестріч гайовий (Melampyrum nemorosum) та вербозілля лучне (Lysimachia nummularia).

В лісах півострова Лісовий з 2000 р. збергіається велика популяція рідкісної папороті — гронянки багатороздільної (Botrychium multifidum). Цей вид включено до Червоної книги України (2009а). В 2020 р. тут виявлено також орхідею коручку чемерникову (Epipactis helleborine). В складі лісової рослинності виявлено також регіонально рідкісний вид — самосил часниковий (Teucrium scordium). У 2018 р. нами у популяції гронянки виявлено інший регіонально рідкісний вид — вужачку звичайну (Ophioglossum vulgatum), яка також охороняється рішенням Київради № 219/940 від 29.06.2000 р. (Перелік рослин та тварин…) та рекомендована до внесення у Червону книгу України (Парнікоза, Целька, 2018).

В трав’яному покриві тутешніх лісів було зафіксовано також плаун булавовидний (Lycopodium clavatum), який охороняється рішенням Київради № 219/940 від 29.06.2000 р. (Перелік рослин та тварин…).

Значні площі на півострові Лісовий і в районі Бабиного озера займають угруповання піщаних лук. Вони сформувалися на підвищених ділянках пісків в умовах недостачі вологи. Саме тому тут під час кінцевої стадії сукцесії формуються зарості шелюги — верби гостролистої (Salix acutifolia). Проміжною стадією є відкриті псамофітні угруповання за участі посухостійких видів, таких як очиток звичайний (Sedum maximum) та їдкий (S. acre), любочки осінні (Leontodon autumnalis), гвоздика Борбаша (Dianthus borbasii), дивина фіолетова (Verbascum phoeniceum), енотера дворічна (Oenothera biennis), перстач сріблястий (Potentilla argentea) щавель кислий (Rumex thyrsiflorus), горобиний (R. acetosella) та кінський (R. confertus), кмин звичайний (Carum carvi), волошка дніпровська (Centaurea borysthenica), подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata), полин дніпровський (Artemisia campestris), псамофілієла мурова (Psammophliella muralis), смілка татарська (Silene tatarica), пижмо звичайне (Tanacetum vulgare), миколайчики плоскі (Eryngium planum), вероніка трилиста (Veronica tryphyllos), різушка Таля (Arbidopsis thaliana), крупка весняна (Erophilla verna), незабудка польова (Myosotis arvensis) та чаполоч пахуча (Hierochloe odorata). Звичайною є також очиток шестирядний (Sedum sexangulare), який знаходиться тут на східній межі свого поширення.

На нижчих ділянках домінує комплекс вологих високотравних лук. На луках звичайними є оман британський (Inula britannica), пахучка звичайна (Clinopodium vulgare), грястиця збірна (Dactylis glomerata), звіробій звичайний (Hypericum perforatum), молочай кипарисовидний (Euphorbia cyparissias), вероніка сива (Veronica incana), молочай лозний (Euphorbia esula subsp. tommasiniana), кравник звичайний (Odontites vulgaris), дзвінець малий (Rhinanthus minor), перестріч гребінчастий (Melampyrum cristatum), авран лікарський (Gratiola officinalis), підмаренник справжній (Galium verum) та північний (G. boreale), дивина ведмеже вухо (Verbascum thapsus), дивина звичайна (Verbascum phlomoides), конюшина гірська (Trifolium montanum), лучна (T. pratense) та повзуча (T. repens), горошок тонколистий (Vicia tenuifolia), золототисячник рожевий (Centaurium erythraea), хаменерій вузьколистий (Chamerion angustifolium), ранник тіньовий (Scrophularia umbrosa), купина пахуча (Polygonatum odoratum) та смілка звичайна (Silene vulgaris).

По берегах численних озер проток і заток зустрічаються вологі лучно-болотяні комплекси. Тут поширені сідач коноплевий (Eupatorium cannabinum), вовконіг європейський (Lycopus europaeus), вех широколистий (Sium latifolium), перстач гусячий (Potentilla anserina), гірчак перцевий (Persicaria hydropiper) та малий (P. minor), м’ята блошина (Mentha pulegium), шоломниця звичайна (Scutellaria galericulata), підмаренник болотяний (Galium palustre), катаброза водяна (Catabrosia aquatica), череда трироздільна (Bidens tripartita), незабудка болотяна (Myosotis scorpioides), деревій верболистий (Achillea salicifolia), золотушник звичайний (Solidago virgaurea), плакун верболистий (Lythrum salicaria), жеруха гірка (Cardamine amara), валеріана лікарська (Valeriana officinalis), куничник сіруватий (Calamagrostis canescens) та водяний хрін болотний (Rorippa palustris).

На зволожених луках траплялася орхідея — пальчатокорінник м’ясо-червоний (Dactylorhiza incarnata), занесена до Червоної книги України (2009а). А ближче до берегів водойм зростають поважного віку екземпляри верби білої (Salix alba).

Прибережно-водна флора Труханового острова включає такі види як рогіз широколистий (Typha latifolia), їжача головка зринувша (Sparganium emersum), яка охороняється рішенням Київради № 880/2290 від 23.12.2004 р. (Перелік рослин та тварин…), щавель прибережний (Rumex hydrolopathum), сусак зонтичний (Butomus umbellatus), частуха подорожникова (Alisma plantago-aquatica) та ланцетна (Alisma lanceolatum), бульбокомиш морський (Bolboschoenus maritimus), осока гостра (Carex acuta), куга озерна (Schoenoplectus lacustris), рутвиця жовта (Thalictrum flavum), леерсія рисовидна (Leersia oryzoides) та стрілолист (Sagittaria sagittifolia).

Периферія усіх внутрішніх водойм острова восени стає зоною розвитку надзвичайно цінної алювіальної рослинності. Цей тип рослинності розвивається на мулистих літоралях, які формуються в результаті спадання води, за участі таких видів, як смикавець бурий (Cyperus fuscus), ситняг голковидний (Eleocharis acicularis), подорожник проміжний (Plantago major subsp. intermedia) та ситняг болотяний (Eleocharis palustris). Тут також трапляються виринниця весняна (Callitriche verna), вероніка ставкова (Veronica beccabunga) та джерельна (V. anagallis-aquatica), ситник членистий (Juncus articulatus) та водяний хрін земноводний (Rorippa amphibia). В літоральній зоні утворює куртини мох красивомошка загострена (Calliergonella cuspidata).

Не менш різноманітною є флора відкритих водойм островів і прилеглої до них акваторії Дніпра. Поширеними тут є глечики жовті (Nuphar lutea) та латаття біле (Nymphaea alba), угруповання яких (в комплексі з сальвінією чи водяним горіхом) включено до Зеленої книги України (2009), різуха велика (Najas major), жабурник (Hydrocharis morsus-ranae), водяний жовтець (Batrachium sp.), різак алоєвидний (Stratiotes aloides), кушир занурений (Ceratophyllum demersum), ряска мала (Lemna minor), водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum), рдесник стиснутий (Potamogeton compressus) та пронизанолистий (P. perfoiliatus) та водяний горіх плаваючий (Trapa natans), включений до Червоної книги України (2009а). У воді розвиваються нитки зеленої водорості кладофори (Cladophora sp.).

Рідкісні угруповання водних макрофітів поширені також на Матвіївській затоці Труханового острова. Тут зростають латаття біле, які охороняються на території Києва рішенням Київради № 219/940 від 29.06.2000 р., водяний горіх плаваючий, та глечики жовті, які охороняються на території Києва рішенням Київради № 880/2290 за 23.12.2004 р. (Перелік рослин та тварин…). Всі ці рослини добре пристосовані до перепадів рівня води, пов’язаних з гідрорежимом водосховища.

Звичайною в водоймах є також реліктова водна папороть — сальвінія плаваюча (Salvinia natans), занесена до Червоної книги України (2009а). Угруповання сальвінії плаваючої охороняються Зеленою книгою України (2009), і є рідкісними загалом по Україні.

Сезонна динаміка озера Бабине характеризувалася двома піками розвитку водоростей: першим — навесні, що викликаний розвитком синьо-зелених водоростей, та другим — влітку, в який внесок роблять також зелені водорості (Кравцова, 2017).

Загалом, на території проектованого розширення заказника наявні угруповання, які охороняються Додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції та Оселищною Директивою Європейського союзу: вербові та тополеві ліси, псамофітні комплекси, луки та водна рослинність (Siedliska — Przewodnik metodyczny; Тлумачний.., 2017).

На порушених ділянках острова поширені паслін чорний (Solanum nigrum), лобода біла (Chenopodium album), дутень ягідний (Cucubalus baccifer), пальчатка кров’яна (Digitaria sanguinalis), пальчатка звичайна (Digitaria ischaemum), гусятник малий (Eragrostis minor), підмаренник чіпкий (Galium aparine), гусятник гребінчастий (Eragrostis pectinacea), жовтушник лакфіолевидний (Erysimum cheranthoides), гусятник волосистий (Eragrostis pilosa), нетреба звичайна (Xanthium strumarium), гикавка сіра (Berteroa incana), злинка канадська (Conyza canadensis), м’яточник чорний (Ballota nigra), цикорій (Cichorium intybus), розрив-трава дрібноквіткова (Impatiens parviflora), жовтушник сірий (Erysimum canescens), хріниця (Lepidium ruderale), мишій сизий (Setaria glauca), мишій зелений (Setaria viridis), льонок (Linaria vulgaris), герань Роберта (Geranium robertianum), солянка (Salsola tragus), амброзія полинолиста (Ambrosia artemisisfolia), лопух великий (Arctium lappa), полин звичайний (Artemisia vulgaris), спориш (Polygonum aviculare), череда (Bidens frondosa), міцеліс стінний (Mycelis muralis), нетреба ельбійська (Xanthium albiunum), анісанта покрівельна (Anisantha tectorum) та портулак городній (Portulaca oleracea).

Флора мохів Труханового острова також включає 45 видів (Ізотова, Партика, 1988). На ґрунтовому та кам’яному субстратах зростає аридниця сільська (Syntrichia ruralis), головмох сріблястий (Bryum argenteum), грімія подушкова (Grimmia pulvinata), розтріщеник (Schistidium sp.), всюдник пурпуровий (Ceratodon purpureus) та красивомошка загострена (Calliergonella cuspidata). На стовбурах дерев зростають мохи пілезія багатокоробочкова (Pylaisia polyantha), прямоволосник прозорий (Orthotrichum diaphanum), а також представники родів оманозубець (Anomodon), сонмох (Hypnum) та ін. На Трухановому острові В.М. Вірченком (2006) виявлено також головмох Клігрефа (Bryum klinggraeffi).

У складі флори мохів півострова Лісовий Труханового острова 30.04.2019 р. виявлено Ceratodon purpureus, Syntrichia ruralis, Orthotrichum speciosum, Brachythecium salebrosum, Leskea polycarpa, Bryum caespiticium, Bryum argenteum, cfr. Orthotrichum patens, Orthotrichum pumilum та Plagiomnium cuspidatum (Дослідження І. Парнікози та М. Вежгоня, 2019 р.).

На піщаних луках Труханового острова виявлено гриб зморшок їстівний (Morchella esculenta), а у лісах такі види грибів, як веселка фіолетова (Phallus hadriani), шампіньйон польовий (Agaricus bisporus), мухомор червоний (Amanita muscaria), головач мішковидний (Handkea utriformis), дощовик велетенський (Calvatia gigantea), підберезник звичайний форма біла болотна (Leccinum scabrum f. chioneum). З дереворуйнівних грибів розвиваються трутовики лускатий (Polyporus squamosus), справжній (Fomes fomentarius) та сірчано-жовтий (Laetiporus sulphureus), лусчатка руйнівна (Pholiota destruens), коріол різнобарвний (Trametes versicolor), глива (Pleurotus cornucopiae) та плютей оленячий (Pluteus cervinus).

Територія Труханового острова в межах проектованого заказника характеризується багатою фауною.

В водах озера Бабине поширений рідкісний в Києві джгутиконосець — Ceratium.

У внутрішніх водоймах острова мешкають двостулкові молюски (перлівниці та жабурниці), що є ознакою їх чистоти та проточності.

На Трухановому острові виявлено 30 видів бабок. Серед них дозорець-імператор (Anax imperator) (Червона книга, 2009a); білоноска товстохвоста (Leucorrhinia caudalis), дуже рідкісний вид, охороняється Додатком ІІ до Бернської конвенції (Bern Convention 1979) та рішенням Київради №879/2289 від 23.12.2004; сіролютка кільчаста (Sympecma paedisca) — на півночі України звичайний, на півдні — більш рідкісний, охороняється рішенням Київради №879/2289 від 23.12.2004; тонкочеревець південний (Sympetrum meridionalis) — вид, який охороняється в Києві рішенням Київради №879/2289 від 23.12.2004. Загалом, Труханів острів можна вважати дуже багатим на бабок, адже тут зустрічається 40,5% видів фауни бабок України (Перелік рослин та тварин…; Титар, 2003).

Бабине озеро має також багату іхтіофауну. Тут мешкають плітка звичайна (Rutilus rutilus), в’язь (Leuciscus idus), краснопірка звичайна (Scardinius erythrophthalmus), лин звичайний (Tinca tinca), верховодка звичайна (Alburnus alburnus), плоскирка звичайна (Blicca bjoerkna), лящ (Abramis brama), гірчак європейський (Rhodeus amarus), карась золотий (Carassius carassius), який включений до Червоної книги України (2009b), карась сріблястий (Carassius gibelio), щипавка звичайна (Cobitis taenia), щука (Esox lucius), вівсянка (Leucaspius delineatus), триголкова колючка звичайна (Gasterosteus aculeatus), окунь (Perca fluviatilis), бичок-гонець (Babka gymnotrachelus) (Кундієв та ін., 2005). Це пояснюється тим, що у роки повеней озеро з’єднувалося з Дніпром, що вело до збагачення його іхтіофауни.

В заплавних листяних лісах та коло води мешкають такі види птахів: рибалочка (Alcedo atthis), крутиголовка (Jynx torquilla), жовна сива (Picus canus), дятли великий (Dendrocopos major) та середній строкаті (Leiopicus medius), сирійський дятел (Dendrocopos syriacus), вивільга (Oriolus oriolus), кропив’янка чорноголова (Sylvia atricapilla), садова (Sylvia borin) та прудка (Sylvia curruca), мухоловки сіра (Muscicapa striata) та білошия (Ficedula albicollis), зеленяк (Chloris chloris), горихвістка чорна (Phoenicurus ochruros), щиглик (Carduelis carduelis) (Костюшин, 1994). 26.01.1996 р. на острові зафіксовано орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla), який занесений до Червоної книги України (2009b) (Костюшин, 1998). Восени прилегла акваторія Матвіївської затоки стає місцем відпочинку птахів, які летять на південь. На виході з Матвіївської затоки в 2018 р. та 2012 р. зафіксовано зимування червонокнижного гоголя (Bucephala clangula) (Кузьо, 2019; Наказ.., 2021б).

На Трухановому острові Е. (М.) В. Шарлеманем станом на 1914 р. було виявлено наступні види ссавців: кажан пізній (Eptesicus serotinus); вечірниця дозірна (Nyctalus noctula); кажан малоголовий – імовірно нетопир лісовий (Pipistrellus nathusii) – представники кажанів спостерігалися ввечері під час полювання над річкою; мідиця звичайна (Sorex araneus) – досить звичайна на острові; рясоніжка велика (Neomys fodiens) – мертвий екземпляр знайдений під кригою однієї з стариць, вид був нерідкісним і на правобережній заплаві; на острові трапляється і білозубка мала (Crocidura suaveolens); пацюк сірий (Rattus norvegicus); миша хатня (Mus musculus); миша польова (Apodemus agrarius) – звичайна в трав’янистій рослинності острова; мишак європейський (Sylvaemus sylvaticus) – звичайна в трав’янистій рослинності острова; мишка лучна (Micromys minutus) – характерне гніздо знайдено в траві на острові в 1912 р.; заєць сірий (Lepus europaeus) забігає на острів взимку, влітку тримається лише в роки з невеликими розливами Дніпра; полівка звичайна (Microtus arvalis) – досить звичайна на острові, під стогами з неприбраним сіном ці тварини прокладали цілі системи ходів; полівка водяна (Arvicola amphibius) – самий багаточисельний ссавець острова. Е. (М.) В. Шарлемань писав, що переконатися в цьому можна було під час повені, коли вода виганяє цих гризунів з нор. В цей час на кожному кущі чи дереві в розгалуженні гілок сиділи ці гризуни. Якщо на острові залишалися незатоплені ділянки, то вони були пориті норами цього гризуна. У кінці осені водяна полівка рила довгі нори, викидаючи грудки землі, схожі на кротовини; тхір лісовий (Mustela putorius) – зустрічався в норах та дуплах дніпровського берега острова, а також в будівлях слобідки; норка європейська (Mustela lutreola) – мала численні нори на Трухановому острові; ласиця мала (Mustela nivalis) та горностай (Mustela erminea) – мешкали між каміння гідротехнічних споруд; видра (Lutra lutra) – кілька разів спостерігалася на острові (Шарлемань, 1914).

Наразі бобер є звичайним ссавцем на Трухановоум острові. Він зокрема зустрічається на Бабиному озері (Вишневський, 2021). В дуплах старих дерев острова і зараз знаходять схованки декілька видів кажанів, які занесені до Червоної книги України (2009b). В умовах Лісового півострова зустрічаються занесений до Червоної книги України (2009b) горностай (Mustela erminea) та американська норка (Neovison vison). Тут також зафіксовано вивірку звичайну (Sciurus vulgaris), (https://www.inaturalist.org/). За даними https://ukrbin.com/ на Трухановому острові виявлена червонокнижна (Наказ.., 2021б) видра (Lutra lutra).

Для існування рослинних і тваринних комплексів району озера Бабине необхідним є збереження перезволожених лук, зарослих низинок і боліт, а також заборона будь-яких заходів з регулювання водотоків, меліорації та інших, що можуть призвести до змін водного режиму водойм острова.

Для збереження фауни півострова Лісовий необхідною є заборона розчищення лісу, вивезення старих трухлявих колод, вітровалу, санітарних рубок дерев, заходів з «окультурення». Дуже важливим є збереження старих, сухих, дуплистих та загиблих дерев, що дають притулок різним видам комах, птахів та ссавців, включаючи рідкісних та зникаючих. Зважаючи на це, необхідно розглянути можливість створення на півострові Лісовий окремого заповідного урочища.

Додаткові джерела: