Узбережжя Оболонської затоки та основа Оболонської коси (можливо також з включенням острова Оболонської коси) – проектований ландшафтний заказник місцевого значення «Оболонська затока»

Парнікоза І.Ю.

Об’єкт знаходиться у Оболонському районі м. Києва, його площа 5 га. Територія об’єкту є залишком колишньої правобережної Оболонської заплави, який залишився після забору ґрунту для гідронамиву житлового масиву Оболоні та утворення Оболонської затоки, і включає в себе зелену зону основи Оболонської коси (50.516546, 30.519935) та острів Оболонської коси (50.507772, 30.520830). Між основою та островом Оболонської коси існує вузька протока.

Оболонська затока сформована у першій половині 1970-х рр. під час забору піску для будівництва житлового району. З того часу і до спорудження метро (початок 1980-х рр.) тут причалювали катери внутрішньоміської траси. Довжина – 1,5 км, ширина – понад 200 м. (Вакулишин, 2014). Внаслідок гідронамиву з материкової частини Оболоні утворилися Оболонська коса, яка складається з лівобережної материкової основи та острова Оболонської коси, які розділені вузькою протокою та є залишками екосистем колишньої Оболонської заплави.

Територія об’єкту значно трансформована, проте являє собою цінну зелену зону з деревостанами, сформованими ясеном звичайним (Fraxinus excelsior), в’язом гладким (Ulmus laevis), тополею білою (Populus alba) та чорною (P. nigra), вербою гостролистою (Salix acutifolia), вербою білою (S. alba) та сірою (S. cinerea), абрикосом (Armeniaca vulgaris), сливою (Prunus domestica), грушею (Pyrus communis), робінією (Robinia pseudoacacia), шовковицею білою (Morus alba). З чагарників поширені шипшина собача (Rosa canina), ожина сиза (Rubus caesius), свидина біла (Swida alba) та криваво-червона (S. sanguinea), калина звичайна (Viburnum opulus), аморфа кущова (Amorpha fruticosa), крушина ламка (Frangula alnus). Наявність плодових дерев значно підвищує цінність території для різних видів міської орнітофауни. Поширені також ліани: дівочий виноград (Parthenocissus inserta), здичавілий виноград (Vitis vinifera) та хміль (Humulus lupulus).

В складі рослинності об’єкту зберігся псамофітний елемент, в складі якого зростають холодок лікарський (Asparagus officinalis), смілка татарська (Silene tatarica), мильнянка лікарська (Saponaria officinalis), пижмо звичайне (Tanacetum vulgare) та куничник наземний (Calamagrostis epigejos).

В складі вологолюбної та прибережно-водної рослинності зростають жеруха земноводна (Rorippa amphibia), зірочник злаковидний (Stellaria graminea), конюшина гібридна (Trifolium hybridum), горошок тонколистий (Vicia tenuifolia), розхідник звичайний (Glechoma hederacea), вовконіг європейський (Lycopus europaeus), шоломниця звичайна (Scutellaria galericulata), чистець болотяний (Stachys palustris), плакун верболистий (Lythrum salicaria), вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris), гадючник в’язолистий (Filipendula ulmaria), перстач гусячий (Potentilla anserina), вероніка струмкова (Veronica beccabunga), паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara), осока гостра (Carex acuta), шорстка (C. hirta) та прибережна (C. riparia), ситняг болотяний (Eleocharis palustris), куга озерна (Schoenoplectus lacustris), ситник членистий (Juncus articulatus), куничник очеретяний (Calamagrostis arundinacea), очерет (Phragmites australis), рогіз вузьколистий (Typha angustifolia) та широколистий (T. latifolia), їжача голівка пряма (Sparganium erectum), яка охороняється в м. Києві згідно до рішення Київради від 23.12.2004 р. за № 880/2290 (Перелік рослин та тварин…), а також частуха подорожникова (Alisma plantago-aquatica).

В складі водної рослинності зростають глечики жовті (Nuphar lutea), які охороняються на території Києва рішенням Київради від 23.12.2004 р. за № 880/2290 (Перелік рослин та тварин…) та рдесник пронизанолистий (Potamogeton perfoiliatus).

У зв’язку з прогресуючою трансформацією річкових долин біотопи натуральних евтрофічних озер та староріч взяті під охорону Оселищної директиви ЄС — код угруповання 3150. Вільноплаваюча рослинність евтрофних водойм — С1.32, вкорінена занурена рослинність евтрофних водойм — С1.33 охороняються Додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції (Siedliska — Przewodnik metodyczny; Тлумачний.., 2017).

Акваторія Оболонської затоки має велике значення як місце концентрації на зимівлі таких водоплавних птахів як мартин сизий (Larus canus), мартин звичайний (Chroicocephalus ridibundus), мартин жовтоногий (Larus cachinanns), крижень (Anas platyrhynchos), свищ (Anas penelope), чирянка мала (Anas crecca), пірникоза велика (Podiceps cristatus), крех великий (Mergus merganser) та гоголь (Bucephala clangula), занесений до Червоної книги України (2009b). У прибережній смузі зустрічаються зимняк (Buteo lagopus), боривітер звичайний (Falco tinunculus), вільшанка (Erithacus rubecula), снігур (Pyrrhula pyrrhula) (усне повідомлення В. Казанніка). Чисельність крижня у деякі зими на Оболонській затоці може сягати близько 800 особин (Пшеничний та ін., 2009). Разом з затокою Собаче гирло та Верблюд це одне з найважливіших місць зимівлі виду на території Києва. На прилеглій ділянці акваторії Дніпра узимку 2014 р. у зграї зимуючих водоплавних зареєстровано надзвичайно рідкісного птаха — казарку червоноволу (Rufibrenta rufcollis), яку включено до Червоної книги України (2009b) (Мороз та ін., 2015).

За даними https://www.inaturalist.org з ссавців в урочищі виявлені кажан пізній (Eptesicus serotinus), ондатра (Ondatra zibethicus) та норка американська (Neovison vison).