Острів Лопуховатий – розширення існуючого ландшафтного заказника місцевого значення «Муромець–Лопуховате»

Парнікоза І.Ю.

Острів Лопуховатий початково являв собою частину більшого острова Муромець. Пізніше від Муромця відділився острів на Десенці, який об’єднував сучасні острів Лопуховатий та урочище Запісоччя. Під час будівництва Північного мосту цей острів був приєднаний до лівого берега. Пізніше він зазнав великої шкоди від гідронамиву житлового масиву Троєщина. Саме через забір ґрунту було сформовано сучасний острів Лопуховатий, який через ізольованість і обмеженість відвідування та рекреації найкраще зберіг біотопи, характерні для непорушених дніпровських островів. Проте лише частина острова Лопуховатий рішенням Київської міської ради від 24.10.2002 за № 96/256 увійшла до створеного ландшафтного заказника місцевого значення «Муромець-Лопуховате». Наразі потрібно розширити цей заказник, включивши в нього усю територію острова Лопуховатий, зокрема, ділянки лучної, водно-болотяної та водної рослинності. Зауважимо, що 2004 р. острів Лопуховатий також увійшов до регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови» з рекомендацією включення до заповідної зони, але з-за невизначеності з зонуванням та територією цього парку реальної охорони в рамках цього об’єкту досі не отримав.

Більша частина території острова Лопуховатий вкрита спонтанним листяним лісом за участі в’язу гладкого (Ulmus laevis), тополі білої (Populus alba) та чорної (P. nigra), верби білої (Salix alba), ясена звичайного (Fraxinus excelsior), бирючини (Ligustrum vulgare), шовковиці білої (Morus alba), дуба черещатого (Quercus robur), сливи (Prunus domestica), груші (Pyrus communis), сосни (Pinus sylvestris), клену гостролистого (Acer platanoides), татарського (A. tataricum), американського (A. negundo) та сріблястого (A. sacharinum) та берези повислої (Betula pendula). Чагарниковий ярус формують свидина біла (Swida alba) та криваво-червона (S. sanguinea), аморфа кущова (Amorpha fruticosa), дрік фарбувальний (Genista tinctoria), крушина ламка (Frangula alnus), черемха пізня (Padus serotina), пухироплiдник калинолистий (Physocarpus opulifolius), ожина сиза (Rubus caesius), верба сіра (Salix cinerea) та тритичинкова (S. triandra) а аткож калина звичайна (Viburnum opulus). Наявні ліани дівочий виноград п'ятилисточковий (Parthenocissus inserta) та виноград здичавілий (Vitis vinifera).

На деревах зростає омела біла (Viscum album) — рослина дуже важлива для зимового харчування птахів.

В травостої тут зростають кропива дводомна (Urtica dioica), суниці лісові (Fragaria vesca), коротконіжка лісова (Brachypodium sylvaticum), ториліс японський (Torilis japonica), хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis), ластовень лікарський (Vincetoxicum hirundinaria), ранник вузлуватий (Scrophularia nodosa), холодок лікарський (Asparagus officanalis), подорожник великий (Plantago major), щитник шартрський (Dryopteris carthusiana) та чоловічий (D. filix-mas), лопух великий (Arctium lappa), буквиця лікарська (Betonica officinalis), вербозілля лучне (Lysimachia nummularia) та звичайне (L. vulgaris), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale aggr.), розрив-трава дрібноквіткова (Impatiens parviflora), золотушник канадський (Solidago canadensis) та конвалія звичайна (Convallaria majalis), яка охороняється на території Києва рішенням Київради № 219/940 від 29.06.2000 р. (Перелік рослин та тварин…).

В комплексі з лісовим біотопом трапляються фрагменти інших біотопів, зокрема, лучного. Тутешні фрагменти лук мають дуже строкатий склад видів. Тут зростають стоколос розчепірений (Bromus squarrosus), китник лучний (Alopecurus pratensis), холодок лікарський (Asparagus officinalis), валеріана лікарська (Valeriana officinalis), підмаренник справжній (Galium verum) та північний (G. boreale), щавель кислий (Rumex thyrsiflorus), горобиний (R. acetosella) та кінський (R. confertus), перстач гусячий (Potentilla anserina), сріблястий (P. argentea) та повзучий (P. reptans), кравник звичайний (Odontites vulgaris), дзвінець малий (Rhinanthus minor), вероніка дібровна (Veronica chamaedrys), довголиста (V. longifolia) та колосиста (V. spicata), гадючник звичайний (Filipendula vulgaris), подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata), плакун лозний (Lythrum virgatum), чистець болотяний (Stachys palustris), суховершки звичайні (Prunella vulgaris), очиток звичайний (Sedum maximum), молочай лозний (Euphorbia esula subsp. tommasiniana), хвощ польовий (Equisetum arvense), миколайчики плоскі (Eryngium planum), деревій пагорбовий (Achillea collina), полин дніпровський (Artemisia campestris), череда трироздільна (Bidens tripartita), волошка лучна (Centaurea jacea), оман верболистий (Inula salicina), незабудка польова (Myosotis arvensis), жовтець повзучий (Ranunculus repens), рутвиця блискуча (Thalictrum lucidum), агалик-трава гірська (Jasione montana), гвоздика Борбаша (Dianthus borbasii), псамофілієла мурова (Psammophliella muralis), зірочник злаковидний (Stellaria graminea), звіробій звичайний (Hypericum perforatum), чина лучна (Lathyrus pratensis), лядвинець рогатий (Lotus corniculatus), конюшина польова (Trifolium arvense), гірська (T. montanum), лучна (T. pratense) та повзуча (T. repens), горошок мишачий (Vicia cracca) та тонколистий (V. tenuifolia), ситник стиснутий (Juncus compressus), грястиця збірна (Dactylis glomerata), пальчатка кров’яна (Digitaria sanguinalis) та костриця червона (Festuca rubra). Лучною рослинністю вкрито, зокрема, ділянку давньоруського городища в південно-західній частині острова Лопуховатий.

На більш знижених вологих, болотистих ділянках зростають плетуха звичайна (Calystegia sepium), гадючник в’язолистий (Filipendula ulmaria), вовконіг європейський (Lycopus europaeus) та високий (L. exaltatus), щавель прибережний (Rumex hydrolapathum), гірчак перцевий (Persicaria hydropiper) та земноводний (P. amphibia), живокіст лікарський (Symphytum officinale), деревій верболистий (Achillea salicifolia), вех широколистий (Sium latifolium) та лепешняк великий (Glyceria maxima). Тут також поширені півники болотяні (Iris pseudacorus), які охороняються рішенням Київради № 880/2290 від 23.12.2004 р. (Перелік рослин та тварин…), та півники сибірські (Iris sibirica), які включено до Червоної книги України (2009а).

На сухих піщаних ділянках зростають екземпляри верби гостролистої (Salix acutifolia). Тут також поширені ділянки псамофітних лук за участі таких видів, як куничник наземний (Calamagrostis epigejos), костриця Бекера (Festuca beckeri), енотера дворічна (Oenothera biennis), очиток шестирядний (Sedum sexangulare), пижмо звичайне (Tanacetum vulgare), жито лісове (Secale sylvestre), цмин пісковий (Helichrysum arenarium) та смілка татарська (Silene tatarica).

Біотопи псамофітних лук також охороняються згідно Оселищній директиві ЄС. Зокрема, охороняються піонерна псамофітна рослинність: угруповання костриці-келерії — код 6120, остепнені луки — код 6210 (Siedliska — Przewodnik metodyczny). Псамофітні угруповання також охороняються Додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції: Євро-сибірські піонерні угруповання на карбонатних пісках — Е1.12 (відповідник біотопу 6120 Директиви ЄС), не зімкнені не середземноморські сухі кислі та нейтральні трав’яні угруповання, у тому числі континентальні трав’яні угруповання на дюнах — Е1.9, псамофітні піонерні комплекси (відповідник біотопу 2330 Директиви ЄС). Охороняється також комплекс біотопів Х35 — континентальні піщані дюни (Тлумачний.., 2017).

Західні береги острова являють собою суцільні комплекси недоторканої водної та прибережно-водної рослинності. В складі прибережно-водної рослинності поширені рогіз вузьколистий (Typha angustifolia) та широколистий (T. latifolia), а також куга озерна (Schoenoplectus lacustris). В складі водної рослинності у берегів острова зростають кушир занурений (Ceratophyllum demersum), ряска мала (Lemna minor), різуха велика (Najas major), водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum), рдесник пронизанолистий (Potamogeton perfoiliatus) та сальвінія плаваюча (Salvinia natans), внесена до Червоної книги України (2009а). Тут також зростають великі поля глечиків жовтих (Nuphar lutea) та латаття білого (Nymphaea alba), які охороняються Зеленою книгою України (2009).

Східні береги острова, які експлуатувалися як кар’єри для гідронамиву, зараз являють собою зону формування піонерних комплексів дніпровської заплави.

У зв’язку з прогресуючою трансформацією річкових долин біотопи натуральних евтрофічних озер та староріч взяті під охорону Оселищної директиви ЄС — код угруповання 3150 (Siedliska — Przewodnik metodyczny).

Низка водних угруповань також охороняються Додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції: біотоп вільно-плаваючих скупчень жабурника — С1.222, сальвінії плаваючої — C1.225, різака — С1.223, вільно плаваюча рослинність евтрофних водойм (ряски, різак, сальвінія, вольфія) — С1.32, вкорінена занурена рослинність евтрофних водойм — угруповання рдесників, водопериці та різухи — С1.33, евтрофна рослинність повільно текучих річок (угруповання водяних жовтеців, рдесників лискучого та гребінчастого, їжача голівка зринувша, стрілолист та глечики жовті) — С2.34 (Дідух, Альошкіна, 2012; Тлумачний.., 2017).

На ділянках, порушених людиною, трапляються амброзія полинолиста (Ambrosia artemisisfolia) полин звичайний (Artemisia vulgaris), латук Ше (Lactuca chaixii), злинка канадська (Conyza canadensis), ваточник сирійський (Asclepias syriaca), гикавка сіра (Berteroa incana), грицики (Capsella bursa-pastoris), льонок (Linaria vulgaris), мишій зелений (Setaria viridis), спориш (Polygonum aviculare) та полоскуха (Echinochloa crusgalli).

Такі умови особливо сприятливі для збереження великого комплексу рідкісних та типових для непорушеної заплави комах та інших безхребетних. Звичайними видом на острові Лопуховатий є бобер (Castor fiber), який охороняється Додатком ІІІ до Бернської конвенції (Bern Convention 1979).