Острів Оболонський — проектована пам’ятка природи місцевого значення «Оболонський острів»
Парнікоза І.Ю.
Цей острів (50.504581, 30.530100) утворився внаслідок відокремлення фрагменту західного берегу більшого острова Муромець. Оболонський острів та розташований біля його східного узбережжя невеликий острів Шарлеманя (пропонована назва на честь видатного природоохоронця – М. В. Шарлеманя) площею 14,77 га у 2004 р. номінально увійшли до регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови», проте жодної реальної охорони поки не отримали. Адміністративно об’єкт перебуває в межах Деснянського району м. Києва.
Охорони вимагають практично непорушені угруповання псамофітних лук, зокрема на верхівці дніпровського кліфу, а також фрагменти лісової та водно-болотяної заплавної рослинності. Лісові угруповання складені такими видами як тополя чорна (Populus nigra), верба біла (Salix alba) та попеляста (Salix cinerea), в’яз гладкий (Ulmus laevis), сосна звичайна (Pinus sylvestris), робінія звичайна (Robinia pseudoacacia), обліпиха (Hippophae rhamnoides) та свидина криваво-червона (Swida sanguinea). Трапляються зарості хмелю (Humulus lupulus).
Куточок Оболонського острова взимку. Фото І. Парнікози, 2012 р.
Найбільшу цінність становлять значні площі псамофітної рослинності. Тут зростають костриця Бекера (Festuca beckeri), куничник наземний (Calamagrostis epigejos), миколайчики плоскі (Eryngium planum), хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis), полин дніпровський (Artemisia campestris), пижмо звичайне (Tanacetum vulgare), жовтушник сірий (Erysimum canescens), гвоздика Борбаша (Dianthus borbasii), смілка татарська (Silene tatarica), молочай лозний (Euphorbia esula subsp. tommasiniana), енотера дворічна (Oenothera biennis), мітлиця виноградникова (Agrostis vinealis), щавель кислий (Rumex thyrsiflorus), льонок звичайний (Linaria vulgaris), вероніка довголиста (Veronica longifolia) та щавель горобиний (Rumex acetosella), холодок лікарський (Asparagus officinalis). Кінцевою стадією розвитку цих угруповань є зарості верби гостролистої (Salix acutifolia).
Біотопи псамофітних лук охороняються згідно Оселищної директиві ЄС. Зокрема, охороняються піонерна псамофітна рослинність: угруповання костриці-келерії — код 6120, остепнені луки — код 6210 (Siedliska — Przewodnik metodyczny). Псамофітні угруповання також охороняються Додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції: євро-сибірські піонерні угруповання на карбонатних пісках — Е1.12 (відповідник біотопу 6120 Директиви ЄС), не зімкнені не середземноморські сухі кислі та нейтральні трав’яні угруповання, у тому числі континентальні трав’яні угруповання на дюнах — Е1.9, псамофітні піонерні комплекси (відповідник біотопу 2330 Директиви ЄС).
В прибережній зоні острова добре розвиненою є гідрофільна рослинність за участі рогозу вузьколистого (Typha angustifolia) та широколистого (Typha latifolia), ситника тонкого (Juncus tenuis) та берули прямої (Berula erecta).
Природна ізоляція об’єкту сприяє спокою його фауни, представленої усіма головними групами тварин заплави. Тут, зокрема, виявлено богомола (Mantis religiosa) та бабку красуню блискучу кримську (Calopteryx splendens taurica).
Детальніше див.: