Ланцюг озер Опечень — проектований ландшафтний заказник місцевого значення «Почайна»

Парнікоза І.Ю.

До складу об’єкту входять кар’єрні озера, утворені під час гідронамиву Оболоні, з півночі на південь: Мінське (50.520771, 30.472262), Лугове (50.511725, 30.476296), Мале (50.505775, 30.480866), Андріївське (Богатирське) (50.502295, 30.486767), Кирилівське (50.498214, 30.495060) та Йорданське (50.491246, 30.503750). Загальна площа об’єкту — 15,5 га. Об’єкт розташований в межах Оболонського району м. Києва.

Цінність даних об’єктів зумовлена перш за все ландшафтно-екологічним значенням для прилеглих частин київського мегаполісу.

Озеро Мінське або Опечень-6 розташоване на території Оболонського району. Площа — 8,2 га. Тип загальної мінералізації — прісне. Походження — антропогенне. Група гідрологічного режиму — безстічне. Довжина — 0,84 км. Максимальна ширина — 0,1 км.

Розташоване на правому березі Дніпра на захід від 8-го мікрорайону житлового масиву Оболонь і на схід від Мінського масиву на захід від вулиці Богатирської, на північ від вулиці Полярна. На заході розташована нежитлова забудова, на сході — залізниця.

Озерна улоговина неправильної форми витягнута з півночі на південь. Озеро створено в результаті заповнення водою кар’єра гідронамиву при будівництві прилеглого житлового району Оболонь. Береги пологі, порослі очеретом (Phragmites australis) та рогозом (Typha sp.). Оточене зеленою зоною. Тут збереглися галерейні ліси з верби білої (Salix alba) та тополі чорної (Populus nigra), розвинений пас прибережно-водної рослинності. На берегах Мінського озера збереглися старі екземпляри верби білої (Salix alba). Один екземпляр має п’ять стовбурів.

Вода озера хлоридно-натрієвого складу. Середня величина мінералізації становила 735,6 мг/дм3 (Ситник та ін., 2005).

Озеро забруднюється, як і інші озера системи Опечень, через скидання технічних вод з навколишніх підприємств і житлової забудови.

Озеро Лугове затиснуте в зоні промислової забудови Оболоні. Лугове озеро — кар’єр на Оболоні паралельний вулиці Бережанській. Заповнене водою на зламі 1970-х та 1980-х рр., довжина майже 1 км, ширина до 110 м (Вакулишин, 2014). Площа —10,7 га. Тип загальної мінералізації — прісне. Походження — антропогенне. Група гідрологічного режиму — безстічне. Розташоване на правому березі Дніпра на захід від 6-го мікрорайону житлового масиву Оболонь на захід від вул. Богатирської, на північ від вул. Лугова і південніше вул. Полярна. На заході розташована нежитлова забудова, на сході — залізниця.

Озерна улоговина неправильної форми, витягнута з півночі на південь. Озеро створено в результаті заповнення водою кар’єра гідронамиву, створеного при будівництві прилеглого житлового району Оболонь. Береги пологі, порослі прибережно-водною рослинністю. На берегах цього озера збереглися рештки біотопів, характерних для Оболоні перед зведенням тут житлового масиву. Зокрема, тут зустрічаються фрагменти піщаних дюн, зарослих псамофітними (пісколюбними) угрупованнями за участі шелюжників — угруповань верби гостролистої або шелюги (Salix acutifolia).

Береги озера являють собою добре збережені зелені зони з залишками вихідних лісів. Тут збереглися поважного віку верби білі (Salix alba). На жаль, вони дуже постраждали від пожеж. В деревостанах також зустрічаються клен американський (Acer negundo) та тополя біла (Populus alba). Тут також розвиваються ліани: дівочий виноград п'ятилисточковий (Parthenocissus inserta), виноград здичавілий (Vitis vinifera) та хміль (Humulus lupulus). В підліску наявні чагарнички ожини сизої (Rubus caesius). В прибережній зоні знаходяться широкі зони очерету. Стіни очерету трапляються також на західному березі озера у лісі.

В травостої прибережної зони зростають вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris) та монетчасте (L. numularia), чистотіл звичайний (Chelidoinium majus), вовконіг європейський (Lycopus europaeus), підмаренник чіпкий (Gallium aparine) та північний (G. boreale), бугила лісова (Anthryscus sylvestris), амброзія полинолиста (Ambrosia artemisifolia), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale aggr.), щавель кучерявий (Rumex crispus) та прибережний (R. hydrolapathum), розхідник звичайний (Glechoma hederacea), гравілат міський (Geum urbanum), живокіст лікарський (Symphytum officinale), люцерна посівна (Medicago sativa), конюшина польова (Trifolium arvense), горошок мишачий (Vicia cracca), грястиця збірна (Dactylis glomerata), осока шорстковолосиста (Carex hirta), колючковата (C. muricata), лисяча (C. vulpina) та прибережна (C. riparia), полин звичайний (Artemisia vulgaris), розрив-трава дрібноквіткова (Impatiens parviflora), плетуха звичайна (Calystegia sepium), м’яточник чорний (Ballota ruderalis), жовтець повзучий (Ranunculus repens) та отруйний (R. scelearatus), паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara) та ситник стиснутий (Juncus compressus). Тут також виявлено півники болотяні (Iris pseudacorus) — релікт первинної флори Оболоні. Цей вид охороняється на території Києва рішенням Київради за № 880/2290 від 23.12.2004 р. (Перелік рослин та тварин…). На повалених вербах зростає трутовик несправжній форма вербова (Phellinus igniarius f. salicis).

Озеро забруднюється, як і інші озера системи Опечень, через скидання технічних вод з навколишніх підприємств і житлової забудови.

Озеро Мале розташоване між вул. Богатирською та Луговою і являє собою невелику проточну водойму з розвиненою деревною та прибережно-водною рослинністю. Тут зростають полин гіркий (Artemisia absinthium), полин звичайний (Artemisia vulgaris), топінамбур (Helianthus tuberosus), подорожник великий (Plantago major), тонконіг стиснутий (Poa compressa), грястиця збірна (Dactylis glomerata) та м’яточник чорний (Ballota ruderalis). В прибережній зоні зустрічається стіна очерету (Phragmites australis).

Озеро Андріївське або Богатирське або Опечень-3 – озеро на території Оболонського району Київської міськради. Площа 7,7 га. Тип загальної мінералізації — прісне. Походження — антропогенний. Група гідрологічного режиму — безстічне. Довжина — 0,51 км. Максимальна ширина — 0,18 км. Розташоване на правому березі Дніпра на захід від 5-го мікрорайону житлового масиву Оболонь на схід від вулиці Богатирської, на захід від вул. маршала Малиновського, на північ від вул. Добринінської, на південь від вул. маршала Тимошенка. На півночі і сході має місце житлова і нежитлова забудова. Одне з системи озер Опечень.

Озерна улоговина неправильної форми витягнута з північного заходу на південний схід. Озеро створено в результаті заповнення водою кар'єра гідронамиву, створеного при будівництві прилеглого житлового району Оболонь. Береги пологі, вкриті ділянками прибережно-водної рослинності та спонтанним лісом. В деревостані зростають верба біла (Salix alba), шовковиця біла (Morus alba), ясен звичайний (Fraxinus exelcior), в’яз гладкий (Ulmus laevis), тополя чорна (Populus nigra), вишня (Cerasus vulgaris) та груша звичайна (Pyrus communis). На стовбурах верб зростають лишайники: ксанторія настінна (Xanthoria parietina) та пармелія борозенчаста (Parmelia sulcata).

В чагарниковому ярусі присутні свидина криваво-червона (Swida sanguinea), малина (Rubus idaeus), дрік фарбувальний (Genista tinctoria) та верба тритичинкова (Salix triandra).

Тут також виявлено ліани: дівочий виноград п'ятилисточковий (Parthenocissus inserta) та хміль (Humulus lupulus).

В травостої зростають чистотіл звичайний (Cheledonium majus), підмаренник чіпкий (Galium aparine), гравілат міський (Geum urbanum), м’яточник чорний (Ballota ruderalis), ваточник сирійський (Asclepias syriaca), скерда покрівельна (Crepis tectorum), нечуйвітер (Hieracium sp.), чина лучна (Lathyrus pratensis), вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris), хвощ болотяний (Equisetum palustre), конюшина польова (Trifolium arvense), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale aggr.), смілка зозуляча (Coronaria flos-cuculi), грястиця збірна (Dactylis glomerata), молочай лозний (Euphorbia esula subsp. tommasiniana), пижмо звичайне (Tanacetum vulgare), морква дика (Daucus carota), щавель горобиний (Rumex acetosella), хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis), полин австрійський (Artemisia austriaca) та дніпровський (A. campestris), осока прибережна (Carex riparia), ситник тонколистий (Juncus tenuifolius), подорожник великий (Plantago major) та королиця звичайна (Leucanthemum vulgare).

Прибережно-водна рослинність вирізняється тим, що окрім очерету (Phragmites australis) тут поширені зарості рогозу вузьколистого (Typha angustifolia).

В прибережній зоні виявлено також регіонально рідкісні півники болотяні (Iris pseudacorus), які охороняються рішенням Київради 23.12.2004 р. за № 880/2290 (Перелік рослин та тварин…) та валеріану лікарську (Valeriana officinalis).

Озеро забруднюється через скидання технічних вод з підприємств і житлової забудови.

Озеро Кирилівське розташоване між Оболонським проспектом та вул. Добрінінською в Оболонському районі Києва. Глибина сягає 12–15 метрів.

Озеро сформувалося у 1970-х роках на місці старого русла Почайни у зв’язку з будівництвом житлового масиву Оболонь, зокрема, через роботи з видобутку піску. Спочатку було єдиним цілим із сучасним Йорданським озером. При прокладанні наприкінці 1970-х рр. лінії метрополітену (лінію відкрито 1980 р.) між озерами насипано дамбу, під якою прокладено лінію метрополітену. Озеро являє собою проточну водойму, навколо якої збереглися рештки колишньої Облонської заплави. Зокрема, тут наявні фрагменти листяних гаїв з верби білої, осики та тополі сірої (Populus ×canescens). Участь у їх формуванні приймають також клен американський (Acer negundo), тополя біла (Populus alba), робінія звичайна (Robinia pseudoacacia), обліпиха (Hippophae rhamnoides), верба біла (Salix alba), горобина звичайна (Sorbus aucuparia), ясен звичайний (Fraxinus excelsior) та вишня (Cerasus vulgaris).

Зустрічаються і гриби: трутовик несправжній форма вербова (Pellinus igniarius), трутовик сірчано-жовтий (Laetiporus sulphureus) та лишайник ксанторія настінна (Xanthoria parietina).

В чагарниковому ярусі зростають верби козяча (Salix caprea) та сіра (S. cinerea), калина звичайна (Viburnum opulus), свидина криваво-червона (Swida sanguinea), аморфа кущова (Amorpha fruticosa), ожина сиза (Rubus caesius) та рокитник руський (Chamaecytisus ruthenicus). На деревах виявлено омелу білу (Viscum album) — цінну для зимового харчуванння птахів рослину.

Стовбури дерев обвивають ліани винограду здичавілого (Vitis vinifera), дівочого винограду (Parthenocissus inserta) та хмелю (Humulus lupulus).

В травостої зростають осока лігерійська (Carex ligerica), холодок лікарський (Asparagus officinalis), кінський часник черешковий (Alliaria petiolata), пижмо звичайне (Tanacetum vulgare), гравілат міський (Geum urbanum), грястиця збірна (Dactylis glomerata), полин звичайний (Arthemisia vulgaris), комиш лісовий (Scirpus sylvestris), бугила лісова (Anthryscus sylvestris), розхідник звичайний (Glechoma hederacea), підмаренник північний (Galium boreale), жовтець повзучий (Ranunculus repens), вербозілля звичайне (Lysimachia vulgris), комишівник звичайний або оситняг (Scirpoides holoschoenus), миколайчики плоскі (Eryngium planum), горошок тоноколистий (Vicia tenuifolia), люцерна посівна (Medicago sativa), підмаренник справжній (Galium verum), хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis), молочай лозний (Euphorbia esula subsp. tommasiniana), мильнянка лікарська (Saponaria officinalis), осока рання (Carex praecox), шорстковолосиста (C. hirta) та прибережна (C. riparia), топінамбур (Helianthus tuberosus), чорнокорінь лікарський (Cynoglossum officinale), ваточник сирійський (Asclepias syriaca), хвощ польовий (Equisetum arvense) та болотяний (E. palustre), вербозілля лучне (Lysimachia nummularia), дягель лікарський (Angelica archangelica), фіалка шорстка (Viola hirta), смілка зозуляча (Silene flos-cuculi), роман український (Anthemis ruthenica), валеріана лікарська (Valeriana officinalis) та лопух великий (Arctium lappa).

На озері Кирилівське збереглися також біотопи піщаних гряд з псамофітною рослинністю: полином гірким (Artemisia absinthium) та дніпровським (Artemisia dniproica), волошкою дніпровською (Centaurea borysthenica), енотерою дворічною (Oenothera biennis), житом лісовим (Secale sylvestris), кострицею Бекера (Festuca beckeri), гвоздикою дельтовидною (Dianthus deltoides) та очитком їдким (Sedum acre). Тут також трапляються куртинки моху короткокошика (Brachytecium sp.).

На піщаних ділянках зростають також куртинки моху аридниці сільської (Syntrichia ruralis).

На озері наявні зарості прибережно-водної рослинності, переважно представленої очеретом (Phragmites australis). Зустрічаються також рогіз вузьколистий (Typha angustifolia), широколистий (T. latifolia) та Лаксмана (Typha laxmani), а також лепешняк великий (Glyceria maxima). До берега підступають окремі екземпляри верби білої (Salix alba) та тополі чорної (Populus nigra).

Вказується, що центральна частина озера заросла «плямою», де переважає водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum), а також зустрічаються рдесник пронизанолистий (Potamogeton perfoliatus), кучерявий (P. crispus) та кушир занурений (Ceratophyllum demersum), а також у невеликий кількості рдесник гребінчастий (Potamogeton pectinatus) (Савицький, Зуб, 1999).

В озеро Кирилівське впадає річка Сирець, яка стікає зі схилів Київського плато. Гирло Сирця являє собою звивистий канал, оточений прибережно-водною рослинністю. Також до озера Кирилівське впадає широкий дренажний канал.

По узбережжю Кирилівського озера спостерігаються староріччя Сирця, затягнуті ряскою малою (Lemna minor). Вздовж гирла Сирця зустрічається також велика популяція півників болотяних (Iris pseudacorus). Цей вид охороняється на території Києва рішенням Київради за № 880/2290 від 23.12.2004 р. (Перелік рослин та тварин…).

В Кирилівському озері влітку двічі спостерігалися піки, викликані розвитком синьо-зелених водоростей (Кравцова, 2017).

Озеро Йорданське також являє собою надзвичайно цінний зелений куточок. Вихідне озеро Йорданське (або Чернече) лежало на Оболоні. Через нього протікала Почайна. Зафіксоване топографами середини ХІХ ст. Судячи з зображення на плані міста (1914 р.), Йорданське озеро мало довжину близько 1,5 км, ширину 100 м. З розширенням Гавані увійшло до його акваторії (Вакулішин, 2014). Сучасне озеро Йорданське утворилося після розділення дамбою лінії метро великого кар’єрного озера Кирилівське. Південно-східна частина колишнього великого Кирилівського озера в свою чергу успадкувала назву свого попередника – озера Йорданського.

Береги сучасного Йорданського озера — це велика зелена зона на приозерних пісках. З дерев вихідної оболонської флори тут залишилися хіба що домінанти деревостою — чорні тополі (Populus nigra) та білі верби (Salix alba). Окрім них в деревостанах трапляються клен американський (Acer negundo), осика (Populus tremula) та тополя біла (Populus alba), а також липа серцелиста (Tilia cordata), облепиха крушиновидна (Hypophae rhamnoides), абрикос (Armeniaca vulgaris), вишня домашня (Cerasus vulgaris), робінія звичайна (Robinia pseudoacacia), клен гостролистий (Acer platanoides), в’яз гладкий (Ulmus laevis), верба ламка (Salix fragilis), підріст волоського горіха (Juglans regia) та клена татарського (Acer tataricum). На корі тополь можна знайти лишайники: ксанторію настінну (Xanthoria parietina) та фісцію сиву (Physcia caesia).

В чагарниковому ярусі зростають бузина чорна (Sambucus nigra), шипшина (Rosa sp.) та ожина сиза (Rubus caesius). Повсюдно зустрічається ліани: дівочий виноград п'ятилисточковий (Parthenocissus inserta), виноград здичавілий (Vitis vinifera) та хміль (Humulus lupulus).

В травостої тутешньої зеленої зони зростають зірочник злаковидний (Stellaria graminea) та середній (S. media), анізанта покрівельна (Anisantha tectorum), молочай лозний (Euphorbia esula subsp. tommasiniana), підмаренник справжній (Galium verum) та чіпкий (G. apparine), полин звичайний (Artemisia vulgaris), осока рання (Carex praecox), м’яточник чорний (Ballota nigra), чистотіл звичайний (Chelidonium majus), полин гіркий (Artemisia absinthium), перстач сріблястий (Potentilla argentea), тонконіг лучний (Poa pretensis), роман руський (Anthemis ruthenica), лобода біла (Chenopodium album), подорожник великий (Plantago major), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale aggr.), вовконіг європейський (Lycopus europeus), хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis), осока лисяча (Carex vulpina), льонок звичайний (Linaria vulgaris), топінамбур (Helianthus tuberosus), кропива дводомна (Urtica dioica), тонконіг бульбистий (Poa bulbosa), хвощ болотяний (Equisetum palustre), перстач гусячий (Potentilla anserina), пирій повзучий (Elytrigia repens), грястиця збірна (Dactylis glomerata), тонконіг дібровний (Poa nemoralis), сідач коноплевий (Eupatorium cannabinum), конюшина польова (Trifolium arvense), смілка звичайна (Silene vulgaris), нечуйвітер волохатий (Hieracium pilossella), берізка польова (Convolvulus arvensis), ваточник сирійський (Asclepias syriaca), полин дніпровський (Artemisia campestris), люцерна румунська (Medicago romanica), люцерна хмелевидна (Medicago lupulina), люцерна посівна (Medicago sativa), конюшина повзуча (Trifolium repens), пижмо звичайне (Tanacetum vulgare), плетуха звичайна (Calystegia sepium), розрив-трава дрібноквіткова (Impatiens parviflora), тонколучник однорічний (Erigeron annuus), кінський часник черешковий (Alliaria petiolata), лопух великий (Arctium lappa), гравілат міський (Geum urbanum), золотушник канадський (Solidago canadensis), жовтець повзучий (Ranunculus repens), миколайчики плоскі (Eringium planum), лещиця волотиста (Gypsophila paniculata), нетреба (Xanthium sp.), лутига татарська (Atriplex tatarica), щавель кучерявий (Rumex crispus), грічак водяний перець (Persicaria hydropiper), бугила лісова (Anthriscus sylvestris), сухоребрик Льозеліїв (Sisymbrium loeselii), дескуранія Софії (Descurania sophia), грицики польові (Capsella bursa-pastorius), водяний хрін австрійський (Rorippa austriaca), доврядник тонколистий (Diplotaxis tenuifolia), костриця лучна (Festuca pratensis), горошок мишачий (Vicia cracca), підмаренник болотяний (Galium palustre), подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata), осот польовий (Cirsium arvense), ситник стиснутий (Juncus compressus), осока псевдосмикавцева (Carex pseudocyperus), стоколосиця непліда (Bromus sterilis), тонконіг стиснутий (Poa compressa), ячмінь мишачий (Hordeum murinum), китник колінчастий (Alopecurus geniculatus), фіалка шорстка (Viola hirta) та астрагал солодколистий (Astragalus glycyphyllos).

Прибережно-водна рослинність представлена стіною очерета, до якого домішуються рогіз вузьколистий (Typha angustifolia) та вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris).

В складі водної рослинності зростають кушир занурений (Ceratophyllum demersum), рдесник пронизанолистий (Potamageton perfoliatus), ряска мала (Lemna minor), а водорість кладофора (Cladophora sp.) утворює так зване жабуриння. На озері висаджено декоративне ).

На озері Йорданське функціонує також кілька пляжів. Мешканцями прилеглих будинків регулярно висаджуються декоративні дерева.

У зв’язку з прогресуючою трансформацією річкових долин біотопи натуральних евтрофічних озер та староріч взяті під охорону Оселищної директиви ЄС — код угруповання 3150 (Siedliska — Przewodnik metodyczny). Вільноплаваюча рослинність евтрофних водойм — С1.32 та вкорінена занурена рослинність евтрофних водойм — С1.33 охороняються Додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції (Тлумачний.., 2017).

Зарослі береги та зарості водної рослинності малодоступних озер ланцюга Почайна стали захищеним біотопом для багатьох птахів, особливо горобиних.

У гніздовий період тут трапляються очеретянка велика (Acrocephalus arudinaceus) та ставкова (Acrocaphalus scirpaceus), вівчарик-ковалик (Phylloscopus collybita), зяблик (Fringilla coelebs), соловейко східний (Luscinia luscinia), вивільга (Oriolus oriolus), зозуля (Cuculus canorus) та інші птахи, зустрічається мала чапелька — бугайчик (Ixobrychus minutus), гніздують крижень (Anas plathyrhynchos), лиска (Fulica atra) та водяна курочка (Gallinula chloropus).

У післягніздовий період та на зимівлі присутні посмітюха (Galerida cristata), чиж (Carduelis spinus), снігур (Pyrrhula pyrhhula) та волове очко (Troglodytes troglodytes). На плесах озер плавають качки — крижень та чернь чубата (Aythya fuligula), а також пірникоза велика (Podiceps cristatus). Наявність риби приваблює птахів, зокрема мартина річкового (Chroicocephalus ridibundus), річкового крячка (Sterna hirundo), рибалочку (Alcedo atthis). Незамерзаючі озера є важливим місцем зимівлі таких водоплавних птахів як мартин сизий (Larus canus), мартин звичайний (Chroicocephalus ridibundus), мартин жовтоногий (Larus cachinanns), крижень (Anas plathyrhychos), лиска (Fulica atra) та водяна курочка (Gallinula chloropus). Також взимку тут полюють хижаки — яструб великий (Accipiter gentilis), боривітер звичайний (Falco tinnunculus) та сапсан (Falco peregrinus), занесений до Червоної книги України (2009b) (усне повідомлення В. Казаніка). На Кирилівському озері встановлено рибацьку платформу, зручну для відпочинку та, імовірно, гніздування річкових крячків (Sterna hirundo).

З ссавців на озері Йорданське та Крилівське зафіксовано бобра (Castor fiber), який охороняється Додатком ІІІ до Бернської конвенції (Bern Convention 1979).

На території об’єкту виявлено численні археологічні пам'ятки.

Джерела: