Проектований національний природний парк «Дарницький»

Парнікоза Іван, Атамась Наталія, Колінько Володимир, Борейко Володимир

Окремий національний парк — «Дарницький» необхідно створити на базі лісництв комунального підприємства Дарницьке лісопаркове господарство. Проте організація та зонування цього парку вимагають спеціальних досліджень. Цінність Дарницьких лісів, які вкривають борову терасу Дніпра, не підлягає сумнівам. Адже вони являють собою невід’ємний компонент усього комплексу біотопів Дніпровської долини. Це типові ліси поліського типу на боровій терасі Дніпра (Гаврилюк, Речмедин, 1956). Звичайно, внаслідок непродуманої людської діяльності деградували унікальні болотні масиви — релікти пра-Дніпра — Рибне озеро та інші. Проте, їх територія лишається незабудованою, що залишає можливість рекультивувати ці території та залишити разом з топонімами для нащадків.

Основою створення національного парку «Дарницький» мають стати існуючі на території Дарницького лісопаркового господарства об’єкти природно-заповідного фонду: лісовий заказник місцевого значення «Біла діброва» — кв. 40 та 41 Білодібровного лісництва (3 га); ботанічний заказник місцевого значення «Березовий гай», кв. 71–72 Броварського лісництва (2 га); лісовий заказник місцевого значення «Рибне», кв. 7, 17, 27 Дніпровського лісництва (4 га); ландшафтний заказник місцевого значення «Пляхова», кв. 20–25 та 28 Дніпровського лісництва (100 га); проектований ландшафтний заказник місцевого значення «Болото Ковпит», 15, 23, кв. 29–33, 36–42, 51–54 Білодібровного лісництва, 34 кв. Дніпровського лісництва (близько 850 га); проектований ландшафтний заказник місцевого значення «Дарничанка» — кв. 12, 13, 14, 15, 16 Микільського лісництва та кв. 8, 9, 11, 17, 14, 15, 21, 24, Дніпровського лісництва (115 га). Велику цінність становить заказник «Пляхова». Тут нижче та вище озера Берізка, влаштованого на струмку Дарниця, існують цінні деревостани чорної вільхи (Alnus glutinosa) з домішкою рідкісної сірої вільхи (Alnus incana).

Велику цінність становлять фрагменти дубово-соснового лісу в Броварському та Білодібровному лісництвах. Зокрема, в Броварському лісництві вціліли дуже старі дерева. Шість сосен і один дуб в Броварському лісництві м.Києва, ростуть в кв. 33, виділ 10, кв. 70, вид. 6 і кв.59, вид. 23. Найстаріша сосна має обхват 3,6 м, висоту 35 м, вік більше 200 років. Решта сосен мають обхват від 2,3 м до 3,5 м. Обхват дуба 3 м. Вік сосен і дуба близько 200 років. Заповідані в 1999 р. з ініціативи КЕКЦ. Дерева огороджені, встановлені охоронні знаки (Фотогалерея видатних дерев Києва).

Пляхівське болото було розчищено земснарядом в 1956–57 рр. у зв’язку з створенням зони відпочинку. Так виникло озеро Березка (Вакулишин, 2014).

У 2008 р. нами було досліджено фору урочища Пляхова. Деревостани тут формують дуб черещатий (Quercus robur), вільха чорна (Alnus glitinosa), береза повисла (Betula pendula), граб (Carpinus betulus), сосна звичайна (Pinus sylvestris), груша (Pyrus communis), горобина звичайна (Sorbus aucuparia), тополя чорна (Populus nigra), верба біла (Salix alba) та сіра (S. cinerea), черешня (Padus avium), в’яз шорсткий (Ulmus glabra), клен американський (Acer negundo), гостролистий (A. platanoides), сріблястий (A. saccharinum) та татарський (A. tataricum), робінія звичайна (Robinia pseudoacacia), осика (Populus tremula) та вишня (Cerasus vulgaris). Виявлено ліану хміль (Humulus lupulus).

У ярусі чагарників зростають пухироплідник калинолистий (Physocarpus opulifolius), карагана деревна (Caragana arborescens), рокитник руський (Chamaecytisus ruthenicus), свидина криваво-червона (Swida sanguinea), бруслина європейська (Euonymus europaeus), крушина ламка (Frangula alnus), жостір (Rhamnus cathartica), бузина чорна (Sambucus nigra) та барбарис (Berberis vulgaris).

У травостої зростають хвощ польовий (Equisetum arvense), жіноча папороть (Athyrium filix-femina), щитник шартрський (Dryopteris carthusiana), орляк (Pteridium aquilinum), анемона жовтецева (Anemone ranunculoides), сон розкритий (Pulsatilla patens), жовтець повзучий (Ranunculus repens) та багатоквітковий (R. polyanthemos), чистотіл звичайний (Chelidonium majus), кропива дводомна (Urtica dioica), смілка звичайна (Silene vulgaris), мерингія трижилкова (Moehringia trinervia), гірчак почечуйний (Polygonum persicaria), щавель прибережний (Rumex hydrolapathum) та туполистий (R. obtusifolius), фіалка дивна (Viola mirabilis), кінський часник черешковий (Alliaria petiolata), чорниця (Vaccinium myrtillus) та брусниця (V. vitis-idaea), вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris), одинарник лісовий (Trientalis europea), молочай кіпарисовидний (Euphorbia cyparissias) та лозний (E. esula), очиток звичайний (Sedum maxiumum), гадючник в’язолистий (Filipendula ulmaria), полуниця (Fragaria × ananassa) та суниця (F. vesca), гравілат міський (Geum urbanum), перстач білий (Potentilla alba, який охороняється рішенням Київради № 219/940 від 29.06.2000 р., Перелік рослин та тварин…) та повзучий (P. reptans), в’язіль різнобарвний (Securigera varia), конюшина альпійська (Trifolium alpestre), горошок плотовий (Vicia sepium), герань болотна (Geranium palustre) та робертова (G. robertianum), розрив-трава дрібноквіткова (Impatiens parviflora), яглиця звичайна (Aegopodium podagraria), бугила лісова (Anthriscus sylvestris), підмаренник чіпкий (Galium aparine), північний (G. boreale) та руський (G. ruthenicum), медунка темна (Pulmonaria obscura), живокіст лікарський (Symphytum officinale), перестріч дібровний (Melampyrum nemorosum), дивина борошниста (Verbascum lychnitis), вероніка дібровна (Veronica chamaedrys), подорожник великий (Plantago major), горлянка женевська (Ajuga genevensis), м’яточник чорний (Ballota nigra), буквиця лікарська (Betonica officinalis), розхідник звичайний (Glechoma hederacea), самосил гайовий (Teucrium chamaedrys), дзвоники персиколистні (Campanula persicifolia), деревій звичайний (Achillea millefolium), золотушник канадський (Solidago canadensis), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale aggr.), конвалія звичайна (Convallaria majalis), яка охороняється на території міста рішенням Київради № 219/940 від 29.06.2000 р. (Перелік рослин та тварин…), вороняче око чотирилисте (Paris quadrifolia), ожика волосиста (Luzula pilosa), осока гостра (Carex acuta) та шорстка (C. hirta), купина багатоквіткова (Polygonatum multiflorum) та лікарська (P. odoratum).

З озером Пляхова пов’язані вовконіг європейський (Lycopus europaeus), м’ята водна (Mentha aquatica), частуха подорожникова (Alisma plantago-aquatica), ряска мала (Lemna minor), а також рогіз вузьколистий (Typha angustifolia).

Зауважимо, що за свідченням В.І. Ракова, Дарницький струмок на території лісового масиву за результатами хімічних аналізів має чисту воду. Тут під камінням трапляються личинки волохатокрильців та одноденок, які є індикаторами чистих проточних вод.

На території проектованого національного парку наявні численні ділянки цінного старовікового дубово-соснового лісу орлякового. Цей біотоп під назвою «Сарматські ліси степової зони з Pinus sylvestris — G3.4232», охороняється Додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції (Тлумачний.., 2017).

Головну флористичну цінність території проектованого парку становлять великі популяції сону розкритого та лучного – видів занесених до Червоної книги України (2009a; 2021). Тут, В.І. Мельником також виявлено надзвичайно цінну занесену до Червоної книги України (2009a; 2021) рослину – гронянку багатороздільну (Botrychium multifidum), яка поширена на території 15 кв. Білодібровного лісництва поблизу Дарницької ТЕЦ. На території проектованого парку по вул. Світла (50.398875, 30.693535) виявлено також біля 15 різновікових особин лілії лісової (Lilium martagon) занесеної до Червоної книги України (2009a; 2021).

Територія проектованого національного парку також є надзвичайно цінною з огляду на добре вивчену та багату флору мохоподібних. В своїй статті 1932 р. Д.К. Зеров вказує для околиць Рибного озера рідкісні геліофіти: Meesia longiseta (вид внесено до Червоної книги України (2009а) як зниклий в Україні), M. triquetra (вид внесено до Червоної книги України (2009a) як зникаючий в Україні), Pseudocalliergon lycopodioides (вид внесено до Червоної книги України (2009а) як вразливий) (Вірченко, 2006). Можливо, локалітети цих видів тут ще збереглися.

Бойко М.Ф. у 1974 р. з Дарниці наводить Buxbaumia aphylla. Загалом бріофлора Дарницького лісопаркового господарства оцінена в 104 види. При цьому виявлено 32 нових види для Дарницьких лісів та низку нових видів для лісопаркової зони Києва: Orthotrichum striatum, Leptodictyum riparium, Drepanocladus sendtneri, Calliergon giganteum та Homalothecium sericeum. М.Ф. Бойко також вперше порушив питання про необхідність охорони мохів Дарницького лісу. Важливим місцем зростання сфагнових мохів у Києві було також Рибне озеро (Вірченко, 2006).

Явище збіднення бріофлори обумовлене комплексом причин: вирубками старих дерев, рекреацією, забрудненням повітря тощо. Низка видів мохів зникли з околиць Києва через антропогенний вплив: Splachnum ampullaceum, Meesia longista, M. triquetra, Fontanalis antipyretica та Pseudocalliergon trifarium.

На території Дарницького ЛПГ знайдено два види, які, можливо, занесені сюди нещодавно — Cynodontium polycarpon та Riccia rhenana, яка зростала на вогкому мулі у вільшанику (Вірченко, 2006).

Наводиться інформація щодо місцезростань низки інших видів: Orthodicranum tauricum — Дарницьке ЛПГ без конкретної вказівки, Cynodontium polycarpon — кв. 54 та 65 Білодібровного лісництва, Bryum subapiculatum — кв. 31 Дніпровського лісництва у мішаному лісі на кротовинах, Bryum rubens — Микільське лісництво, кв. 27, край дороги в листяному лісі, Броварське лісництво, на просіці між кварталами 20 та 21 на стінках ями, Bryum pseudotriquetrum — Микільське лісництво, блюдцеподібне зниження, Barbula convoluta — кв. 31 Дніпровське лісництво на відкритому трав’янистому місці (Вірченко, 2006).

В літературі наявна також додаткова інформація щодо розташованого на території Дарницького лісу озера Берізка (Лісового). Це руслова водойма на річці Дарниця, утворена 1956-57 рр. як лісовий басейн між селищами ДВРЗ та Биківня. Довжина — понад 600 м, ширина — до 150 м (Вакулишин, 2014). Основне джерело живлення — річка та дощові стоки. Має порівняно невеликі глибини 3–5 м, до 9 м. Ступінь заростання водною рослинністю станом на 2005 р. був нижчий за середній. На мілководдях озера описані реофільно-лімнофільні угруповання рдесника пронизанолистого (Potamogeton perfoliatus) та водопериці колосистої (Myriophyllum spicatum), монодомінантні лімнофільні угруповання водопериці колосистої. Тут також виявлений злак мітлиця пагоносна (Agrostis stolonifera) (Савицький, Зуб, 1999; Ляшенко та ін., 2005).

Озеро Берізка серед досліджених водойм Києва характеризувалося високим видовим багатством. Про добрий стан екосистеми озера свідчила наявність високого різноманіття комах (важливими в природоохоронному значенні слід вважати знахідки водяних жуків та клопів, личинок бабок, одноденок, волохатокрильців та метеликів) та молюсків, серед яких тільки крупних двостулкових зареєстровано чотири види. Останні грають вагому роль в процесах самоочищення водойм. Певне значення як корм для риб можуть становити гамариди. Озеро має вищу за середню трофність та сапробність і відзначається високим рівнем розвитку фауни безхребетних (усього 139 видів). Проте, воно потребує охорони від небезпечних стоків (Ляшенко та ін., 2005).

В іхтіофауні цього озера зустрічаються плітка звичайна (Rutilus rutilus), краснопірка (Scardinius erythrophthalmus), вівсянка (Leucaspius delineatus), пічкур (Gobio gobio), верховодка (Alburnus alburnus), гірчак (Rhodeus amarus), карась сріблястий (Carassius gibelio), щиповка звичайна (Cobitis taenia), щука звичайна (Esox lucius), триголкова колючка (Gasterosteus aculeatus), окунь (Perca fluviatilis), а також бичок-пісочник (Neogobius fluviatilis) (Кундієв та ін., 2005).

В районі озера Берізка зустрічається також жаба гостроморда (Rana arvalis), чисельність якої в Києві скорочується, а в самому озері — болотяна черепаха (Emys orbicularis). Обидві ці тварини охороняються Додатком ІІ до Бернської конвенції (Bern Convention 1979). На струмку Дарничанка зафіксована популяція жабурниці (Anodonta sp.).

2009 р. на північ від озера Берізка (50.466728 30.685401) зафіксовано червонокнижного голуба-синяка (Columba oenas) (Давиденко, 2019; Наказ.., 2021б).

В рамах проектованого національного парку усі природничо-цінні ділянки необхідно включити у заповідну зону. Це, зокрема, дозволить взяти під охорону популяції рослин, занесених до Червоної книги України (2009а): півників сибірських (Iris sibirica) та гронянки багатороздільної (Botrychium multifidum) – біля ТЕЦ-6 (кв. 15 Білодібровного л-ва), сону лучного (Pulsatilla pratensis (кв. 36, 37, 42 Білодібровного, кв. 27, 52, 53, 56 Дніпровського та кв. 40 Броварського лісництва) та сону розкритого (Pulsatilla patens) (кв. 22, 29, 30, 36, 37, 42, 52) Білодібровного лісництва, кв. 27, 34 Дніпровського та кв. 40 Броварського лісництва), а також зберегти ділянки, придатні для існування тваринного світу, зокрема лося (Alces alces), включеного до Червоної книги України (Парнікоза І. Заборонити полювання на лося в Україні).

До складу заповідної зони національного парку мають увійти також 8-10, 14, 15, 16, 19, 50 квартали Дніпровського лісництва, 29, 32, 33, 39, 40, 51, 52 Білодібровного, 14, 21, 28, 29 Дарницького лісництва. Тут виявлено існування рідкісних денних хижих птахів (С. Вітер, особисте повідомлення, 2017).

Таким чином, площа національного парку з урахуванням необхідності виділення усіх передбачених законодавством функціональних зон, має охопити практично усю площу Дарницького лісопаркового господарства. При цьому його дирекція має бути трансформована в дирекцію національного парку.