Ставки в нижній течії річки Борщагівка — проектований ландшафтний заказник місцевого значення «Святошинські ставки»

Парнікоза Іван, Атамась Наталія, Колінько Володимир, Борейко Володимир

Територія об’єкту включає розташовані на території Святошинського району Києва стави на річці Борщагівка (вона ж Нова Гребля, або помилково Нивка), яка є правою притокою Ірпеня. Загальна площа об’єкту 115 га. Передбачається заповідати також верхній став (№14) на Борщагівці на південь від Житомирської траси. Площа цього об’єкту — 34,2 га.

Річка Борщагівка тут прорізує піски другої надзаплавної тераси Дніпра. Річку перекрито греблями, ставки використовуються для риборозведення. Рельєф плоский, слабохвилястий, з окремими невеликими підвищеннями та місцевим заболочуванням. Існують піщані підвищення, вкриті сухими лучними ґрунтами, а в долині річки поблизу озер ґрунти лугові та болотяні. Об’єкт поєднує штучно створені і природні лучно-болотяні ландшафти.

Рослинність території представлена такими основними групами: водною та прибережно-водною рослинністю, болотистими луками, справжніми луками, псамофітними угрупованнями та вологими вільхово-осиковими лісами.

Водна рослинність представлена в основному угрупованням куширу зануреного (Ceratophyllum demersum) за участю рдеснику гребінчастого (Potamogeton pectinatus) та водопериці кільчастої (Myriophyllum verticillatum). На поверхні ставів розвиваються ряски мала (Lemna minor) та трироздільна (L. trisulca), а також спіродела багатокоренева (Spirodela polyrhiza).

Детально вивчена водна рослинність ставу №15. Тут виявлено наступні види: кушир занурений, спіродела багатокоренева, ряска мала, лепешняк великий (Glyceria maxima), рогоз вузьколистий (Typha angustifolia) та широколистий (T. latifolia), очерет (Phragmites australis), частуха подорожникова (Alisma plantago-aquatica), омег водяний (Oenanthe aquatica), стрілолист (Sagittaria sagittifolia), куга озерна (Schoenoplectus lacustris), рдесники пронизанолистий (Potamogeton perfoliatus), Фріса (P. friesii), маленький (P. pussillus) та лискучий (P. lucens), водяний хрін земноводний (Rorippa amphibia), сусак зонтичний (Butomus umbellatus), глечики жовті (Nuphar lutea), які охороняються рішенням Київради 23.12.2004 р. за № 880/2290 (Перелік рослин та тварин…), різак алоєвидний (Stratiotes aloides), пухирчатка звичайна (Utricularia vulgaris), рогіз Лаксмана (Typha laxmannii), омег водяний (Oenanthe aquatica) та череда поникла (Bidens cernua) (Савицький, Зуб, 1999).

Прибережно-водна рослинність на Святошинських ставках суцільної стіни не утворює. Вона сформувалася на шарі торфу товщиною до 3 см. Під цим шаром знаходяться льодовикові піски. В її складі присутні частуха подорожникова (Alisma plantago-aquatica), сусак зонтичний (Butomus umbellatus), ситник членистий (Juncus articulatus) та розлогий (J. effusus), ожика багатоквіткова (Luzula multiflora), хвощ річковий (Equisetum fluviatile), куга озерна (Schoenoplectus lacustris), та регіонально рідкісна куга Туберомонтана (Scirpus tabernaemontani), лепешняк великий (Aegopodium podagraria), рогіз широколистий (Typha latifolia) та вузьколистий (T. angustifolia), а також бульбокомиш морський (Bolboschoenus maritimus). На ставі №15 на Нивці виявлено суцільні зарості рогозу широколистого, що в Києві є рідкісним явищем.

Місцями береги заросли лісом з верб сірої (Salix cinerea), тритичинкової (S. triandra) та білої (S. alba) за участю аморфи кущової (Amorpha fruticosa).

По краю Святошинських ставків ще збереглися фрагменти лучних екосистем, в яких переважають костриця лучна (Festuca pratensis), пирій повзучий (Elytrigia repens) чи китник лучний (Alopecurus pratensis). Тут зустрічаються типово лучні види: волошка лучна (Centaurea jacea), молочай лозний (Euphorbia esula subsp. tommasiniana), суховершки звичайні (Prunella vulgaris), смілка зозуляча (Silene flos-cuculi) та звичайна (S. vulgaris), конюшини лучна (Trifolium arvense), повзуча (T. repens), гірська (T. montanum), альпійська (T. alpestre), гібридна (T. hybriudum) та сумнівна (T. dubium), горошок мишачий (Vicia cracca) та чотринасінний (V. tetrasperma), осока шорстковолосиста (Carex hirta), смілка поникла (Silene nutans), зірочник злаковий (Stellaria graminea) та середній (S. media), гірчак зміїний (Polygonum bistrorta), щавель кінський (Rumex confertus), звіробій звичайний (Hypericum peforatum), фіалка триколірна (Viola tricolor), чина лучна (Lathyrus pratensis), дзвінець малий (Rhinanthus minor), дивина борошниста (Verbascum lychnitis), вероніка дібровна (Veronica chamaedrys) та колосиста (V. spicata), подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata) та великий (P. major), пахуча трава звичайна (Anthoxanthum odoratum), грястиця збірна (Dactylis glomerata), медова трава шерстиста (Holcus lanatus), роговик ланцетовидний (Cerastium holosteoides) та гадючник звичайний (Filipendula vulgaris).

З мохоподібних поширені: – деревняк деревоподібний (Climacium dendroides), маршанція звичайна (Marthantia polymorpha), представники родів короткокошик (Brachytecium) та зіркомох (Mnium).

Зауважимо, що донедавна Святошинські ставки становили осередок поширення низки рідкісних видів рослин, зокрема орхідних (Тимченко та ін., 2011). Особливу наукову цінність являла собою популяція пальчатокорінника м’ясо-червоного (Dactylorhiza incarnata). Цю орхідею включено до Червоної книги України (2009а). Наразі більшу частину популяції пальчатокорінника та інших орхідних знищено. Інститут рибного господарства НААН передав цю територію під забудову. Зважаючи на це, пальчатокорінник лишився лише у кварталі 76 Святошинського лісництва Святошинського лісопаркового господарства, який має лучні біотопи і прилягає до території ставків.

Тут виявлено також півники болотяні (Iris pseudacorus), які охороняються рішенням Київради 23.12.2004 р. за № 880/2290 (Перелік рослин та тварин…).

Окрім того, в складі рослинності вологих болотистих лук виявлено надзвичайно цінну рослину — жировик Льозеля (Liparis loeselii). Цей вид включено до Червоної книги України (2009а). Він також охороняється Додатком І до Бернської конвенції (Bern Convention 1979), а також конвенцією СІТЕС (Конвенція про міжнародну торгівлю). Його нормальна популяція налічувала близько 40 екземплярів і заслуговує пильної охорони. Адже це одне з двох в Києві відомих наразі місцезростань виду, який стрімко скоротив свою чисельність у зв’язку з меліорацією. Вказана популяція є вкрай важливою для вивчення існування цього рідкісного виду в умовах антропогенного впливу. На жаль ця популяція знаходиться на землях, які Інститут рибного господарства НААН роздав під приватні ділянки.

В угрупованнях справжніх лук переважають костриця лучна (Festuca pratensis), тонконіг дібровний (Poa nemoralis) та пирій повзучий (Elytrigia repens). На бідніших ґрунтах поширені угруповання лисохвосту (Alopecurus pratensis). Флористичне ядро таких лук найбагатше. Тут зустрічаються типово лучні види: волошка лучна (Centaurea jacea), молочай лозний (Euphorbia esula subsp. tommasiniana), суховершки звичайні (Prunella vulgaris), смілка зозуляча (Silene flos-cuculi) та звичайна (S. vulgaris), конюшини лучна (Trifolium arvense), повзуча (T. repens), гірська (T. montanum), альпійська (T. alpestre), гібридна (T. hybriudum), та сумнівна (T. dubium), горошок мишачий (Vicia cracca) та чотринасінний (V. tetrasperma), осока шорстковолосиста (Carex hirta) смілка поникла (Silene nutans), зірочник злаковий (Stellaria graminea) та середній (S. media), гірчак зміїний (Polygonum bistrorta), щавель кінський (Rumex confertus), звиробій (Hypericum peforatum), фіалка триколірна (Viola tricolor), чина лучна (Lathyrus pratensis), дзвінець малий (Rhinanthus minor), дивина борошниста (Verbascum lychnitis), вероніка дібровна (Veronica chamaedrys) та колосиста (V. spicata), подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata), подорожник великий (Plantago major), пахуча трава звичайна (Anathoxanthum odoratum), грястиця збірна (Dactylus glomerata), медова трава шерстиста (Holcus lanatus), роговик джерельний (Cerastium holosteoides) та гадючник звичайний (Filipendula vulgaris).

На піщаних підвищеннях штучного походження подекуди сформувалися псамофітні угруповання з куничника наземного (Calamagrostis epigejos). Тут також зростають щавель кислий (Rumex acetosa), очиток їдкий (Sedum acre), остудник голий (Herniaria glabra), очиток звичайний (Sedum maxiumum) та перстач сріблястий (Potentilla argentea).

Територію об’єкту оточують соснові та мішані ліси (квартали Святошинського лісництва Святошинського ЛПГ). На території ставців та у вологих пониззях та вздовж струмків-притоків річки Борщагівки сформувалися вільхово-осикові ліси. В їх деревостанах окрім вільхи (Alnus glutinosa), зростають також верби ламка (Salix fragilis), біла (S. alba), козяча (S. caprea), сіра (S. cinerea) та тритичинкова (S. triandra), тополя біла (Populus alba), липа серцелиста (Tilia cordata), робінія звичайна (Robinia pseudoacacia), груша (Pyrus communis). Домішуються береза повисла (Betula pendula) та ліщина (Corylus avellana), сосна звичайна (Pinus sylvestris), клен татарський (Acer tataricum), малина (Rubus idaeus) та дрік фарбувальний (Genista tinctoria).

В лісових біотопах на території об’єкту зростають орляк (Pteridium aquilinum), ломиніс прямий (Clematis recta), жовтець їдкий (Ranunculus acris) та повзучий (R. repens), слабник водний (Myosoton aquaticum), смілка звичайна (Silene vulgaris), кропива дводомна (Urtica dioica), фіалка дивовижна (Viola mirabilis), жеруха недоторкана (Cardamine impatiens), вербозілля лучне (Lysimachia nummularia) та звичайне (L. vulgaris), герань робертова (Geranium robertianum) та криваво-червона (Geranium sanguineum), бугила лісова (Anthriscus sylvestris), смовдь гірська (Peucedanum oreoselinum), підмаренник чіпкий (Galium aparine), вероніка лікарська (Veronica officinalis), розхідник звичайний (Glechoma hederacea), дзвоники розлогі (Campanula patula), ожика волосиста (Luzula pilosa), осока шорстковолосиста (Carex hirta) та грушанка мала (Pyrola minor).

Тут же наявні зарості рідкісної для Києва наумбургії китицецвітої (Naumburgia thyrsiflora). В таких лісах та заростях чагарників зростає низка рідкісних видів: занесена до Червоної книги України орхідея (2009а) — коручка болотяна (Epipactis palustris), а також такі регіонально рідкісні види, як вужачка звичайна (Ophioglossum vulgatum) (охороняється рішенням Київради № 219/940 від 29.06.2000 р. та рекомендована до занесення у Червону книгу України (Перелік рослин та тварин…; Парнікоза, Целька, 2018)), хвощ рябий (Equisetum variegatum) — наразі це його єдине місцезростання в Києві. В чагарниках зростають також великі популяції грушанки малої та більш рідкісної та надзвичайно декоративної грушанки круглолистої (Pyrola rotundifolia).

З синатропних видів зустрічаються грицики польові (Capsella bursa-pastorius) та дескуранія (Descurania sophia), а також буркун білий (Melilotus albus).

Відповідно до різноманіття типів рослинності напрочуд багатим є тваринний світ території. Детально досліджено іхтіофауну ставків. Тут виявлено плітку (Rutilus rutilus), краснопірку (Scardinius erythrophthalmus), вівсянку (Leucaspius delineatus), амурського чебачка (Pseudorasbora parva), пічкура (Gobio gobio), гірчака (Rhodeus amarus), карася сріблястого (Carassius gibelio), коропа (Cyprinus carpio), щиповку звичайну (Cobitis taenia), триголкову колючку (Gasterosteus aculeatus), окуня (Perca fluviatilis), бичка-пісочника (Neogobius fluviatilis) та бичка-гонця (Babka gymnotrachelus) (Кундієв та ін., 2005).

На території об’єкту мешкає райка (Hyla arborea), тритон гребінчастий (Triturus cristatus), кумка (Bombina bombina), зелена ропуха (Bufo viridis), часничниця (Pelobates fuscus), гостроморда жаба (Rana arvalis) та прудка ящірка (Lacerta agilis), які охороняються Додатком ІІ до Бернської конвенції (Bern Convention 1979).

Численною і цінною групою тварин на території є птахи. Штучне створення каскаду ставків на річці Борщагівка та існуючий тут господарський режим виявилися дуже сприятливими для утворення центру видового різноманіття коловодних та водоплавних птахів. За їх видовим різноманіттям це унікальне для Києва місце.

Великі водні дзеркала Святошинських ставків дають можливість харчуватися великій кількості мартинів та крячків, сірій чаплі (Ardea cinerea), а під час прольоту такому рідкісному, включеному до Червоної книги України (Наказ.., 2021b) великому хижому птаху, як скопа (Pandion haliaetus). Цей птах, зокрема, спостерігався тут 14.04.1996 р. Також в травні 1995 та 1997 р. тут відмічався також внесений до Червоної книги України (Наказ.., 2021b) змієїд (Circaetus gallicus) (Костюшин, 1998). Обидва види регулярно спостерігаються під час міграції над ставами київськими любителями птахів.

На ставках гніздують лиска (Fulica atra), крижень (Anas platyrhynchos), водяна курочка (Gallinula chloropus), пастушок (Rallus aquaticus), чирянка велика (Anas querquedula), попелюх (Aythya ferina), пірникоза велика (Podiceps cristatus), бугай (Botaurus stellaris), бугайчик (Ixobrychus minutus), синьошийка (Luscinia svecica), очеретянки велика (Acrocephalus arudinaceus), ставкова (A. scirpaceus) та лучна (A. schoenobaenus), а також вусата синиця (Panurus biarmicus), вівсянка очеретяна (Emberiza schoeniclus) та кобилочка солов’їна (Locustella luscinioides). На ставах також присутня велика колонія річкового мартина (Chroicocephalus ridibundus).

Регулярно харчується тут і найбільший орел Європи — включений до Червоної книги України (Наказ.., 2021b) орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla). В наш час, коли кількість водно-болотяних угідь придатних для відпочинку мігруючих водоплавних птахів різко скорочується, має велике значення збереження тих, що ще збереглися.

У прилеглих лісових біотопах та деревній рослинності гніздують жовна чорна (Dryocopus martius), крутиголовка (Jynx torquilla), вільшанка (Erithacus rubecula), мухоловки білошия (Ficedula albicollis) та сіра (Muscicapa striata), повзик (Sitta europaea), вивільга (Oriolus oriolus), соловейко східний (Luscinia luscinia), кропив’янки чорноголова (Sylvia atricapilla), садова (S. borin) та прудка (S. curruca), вівчарик-ковалик (Phylloscopus collybita), вівчарик жовтобровий (P. sibilatrix), горлиця садова (Streptopelia decaocto), жайворонок лісовий (Lullula arborea), зустрічається також чечітка (Acanthis flammea).

Серед горобиних птахів трапляються і види, занесені до Червоної книги України (Наказ.., 2021b), зокрема сірий сорокопуд (Lanius excubitor), зафіксований 20.10.1994 р. (Костюшин, 1998).

Важливе значення мають лучно-болотяні комплекси по краю Святошинських ставків для збереження і відтворення цінного мисливського птаха — куріпки сірої (Perdix perdix), а також глобально вразливого виду — деркача (Crex crex), який охороняється Додатком ІІ до Бернської конвенції (Bern Convention 1979). Також тут поширені на гніздуванні трав’янка лучна (Saxicola rubetra), кропив’янка сіра (Sylvia communis) та сорокопуд терновий (Lanius collurio). На прольоті регулярно зустрічаються баранець звичайний (Gallinago gallinago), кулик-сорока (Haematopus ostralegus), внесений до Червоної книги України (Наказ.., 2021b), а також інші види куликів.

Багатство дрібних птахів у різні сезони приваблює на полювання хижаків: великого яструба (Accipiter gentilis), підсоколика великого (Falco subbuteo), луня болотяного (Circus aeruginosus), боривітра звичайного (Falco tinnunculus), які охороняються Додатком ІІ до Бернської конвенції (Bern Convention 1979), а також включених до Червоної книги України (Наказ.., 2021b) шуліку чорного (Milvus migrans) та надзвичайно рідкісного на всій території України великого сокола — сапсана (Falco peregrinus).

Звичайною твариною вологих лук є кріт (Talpa europaea). На Святошинських ставах зафіксовані також ондатра (Ondatra zibethicus), вивірка звичайна (Sciurus vulgaris) та норка американська (Neovison vison), (https://www.inaturalist.org/). У 2005 р. в старому дубі над третім ставом виявлено колонію вечірниці дозірної (Nyctalus noctula) включеної до Червоної книги України (Наказ.., 2021b) (О. Годлевська, особисте повідомлення).

В останні роки територія об’єкту понесла значних втрат з-за засипання риборозплідних ставків під житлове будівництво. Враховуючи виключне значення цієї території для охорони цілого комплексу заплавного ландшафту, насиченого великим флористичним та фауністичним різноманіттям та раритетними видами, пропонуємо оголосити територію об’єкту ландшафтним заказником місцевого значення «Святошинські ставки».