Черепанова гора — проектована комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Черепанова гора»

Парнікоза Іван, Атамась Наталія, Колінько Володимир, Борейко Володимир

Об’єкт знаходиться на території Печерського району Києва і являє собою залишки природного листяного гаю у поєднанні з пізнішими парковими насадженнями на схилах одного з відрогів лесового плато лівого берега річки Либідь — Черепанової гори. Межі об’єкту — від території президент-готелю «Київський», далі по лінії вул. Госпітальний провулок, виключаючи територію головної арени НСК «Олімпійський», на схід від Інституту фізкультури. На півдні межа проходить вул. Ділова та територією геологорозвідувального технікуму, на сході — територією Федерації футболу України та НІАМ «Київська фортеця». Площа об’єкту близько 20 га.

На території об’єкту є кілька землекористувачів.

Назва «Черепанова гора» виникла після 1815 р., коли київським цивільним губернатором був Павло Сидорович Черепанов, тут розташовувалася його садиба. Згодом на горі розбили Олексіївський сад. У 1913 р. поблизу було влаштовано Всеросійську промислово-сільськогосподарську виставку, для якої найкращі архітектори Києва звели високохудожні дерев’яні та муровані павільйони. Ці павільйони знаходилися на місці сучасного стадіону та схилах Черепанової гори. Зелений масив площею близько 50-ти га в 1930-ті роки мав стати парком відпочинку (проект 1934 р). Місцевість наразі збагачена декоративними насадженнями. В середині 1960-х рр. тут розташували стадіон та спорткомплекс (Вакулишин, 2014). За спогадами І. В. Загороднюка ще в у 1960–1980 рр. тут можна було зустріти ящірок (Lacerta agilis), мідянок (Coronella ausrtiaca), вужів (Natrix natrix), тритонів (Lissotriton vulgaris та Triturus cristatus), їжаків, яких діти вудили на невеликих водоймах розташованих біля внизу біля трамплинів. Можна було зустріти тут також їжаків.

Вказаний масив є одним з останніх великих зелених масивів на території Печерського району. Деревостани представлені поєднанням дуба черещатого (Quercus robur), клена гостролистого (Acer platanoides), ясена звичайного (Fraxinus excelsior) та робінії звичайної (Robinia pseudoacacia). В них також зростають гіркокаштан кінський (Aesculus hippocastanum), горіх волоський (Juglans regia) та липа серцелиста (Tilia cordata). На території об’єкту збереглися напрочуд старі дуби (близько 10 особин) та липи, які зростають на західному схилі, що повернутий до арени НСК «Олімпійський». В ярусі низьких дерев та чагарників зростають глід кривочашечковий (Crataegus rhipidophylla), клен американський (Acer negundo), ясен звичайний, явір (Acer pseudoplatanus), верба біла (Salix alba), тополя чорна (Populus nigra) та біла (P. alba), здичавіла яблуня (Malus domestica) та слива (Prunus sp.). Зростає також ліана дівочий виноград п’ятилисточковий (Parthenocíssus inserta). Трапляються екзоти: клен сріблястий (Acer saccharinum) та спірея Вангутта (Spiraea × vanhouttei). Тут також висаджено декоративну форму горобини звичайної (Sorbus aucuparia) та ялівець віргінський (Juniperus virginiana) та пірамідальну форму дуба черещатого. На території об’єкту виявлено виткий чагарник повій звичайний (Lycium barbarum).

Урочище населяють популяції наземних молюсків: цепеї садової (Cepaea hortensis) та виноградного равлика (Helix pomatia).

В травостої наявні лучні види: дивина борошниста (Verbascum lychnitis), звіробій звичайний (Hypericum perforatum), конюшина лучна (Trifolium pratense) та грястиця збірна (Dactylis glomerata). Зустрічаються рідкісні наразі в парковій зоні міста види-ефемероїди: ряст ущільнений (Corydalis solida) та зірочки жовті (Gagea lutea) та маленькі (Gagea minima), а також фіалка пахуча (Viola odorata). Ці види під час квітування створюють яскравий декоративний килим.

Велике значення територія об’єкту має для збереження популяцій горобиних птахів, таких, як зяблик (Fringilla coelebs), кропив’янки, синиці, дрозди, соловейко східний (Luscinia luscinia). Тут наявні дуплисті древа, отже трапляються жовна сива (Picus canus) та малий строкатий дятел (Dryobates minor). Тут також в 2020 р. у шлюбний період зафіксовано вухату сову (Asio otus), а також гніздування припутня (Columba palumbus) та горихвістки звичайної (Phoenicurus phoenicurus). Усі ці птахи охороняються Додатком ІІ до Бернської конвенції (Bern Convention 1979). Велике значення має гора — останній в цьому районі залишок природних екосистем для зимуючих у місті птахів. Саме тут знаходять взимку прихисток зграї омелюхів (Bombycilla garrulus), снігурів (Pyrrhula pyrhhula) та чикотнів (Turdus pilaris). В кінці червня на території об'єкту починається виліт псевдопістрянки звичайної (Amata phegea).

Наявність достатньої кормової бази (горіхи, каштани) та належних деревостанів забезпечує існування білок (Sciurus vulgaris), а захаращені ділянки – їжаків білочеревих (Erinaceus roumanicus).

Черепанова гора – надзвичайно важливий та практично єдиний зелений куточок для відпочинку мешканців прилеглих кварталів Києва. Отже тут необхідно привести в порядок прогулянкові доріжки з максимальним збереженням існуючої зелені.

Враховуючи високу цінність вказаного паркового масиву, територію об’єкту, доцільно оголосити комплексною пам’яткою природи місцевого значення «Черепанова гора».