Проектований національний природний парк «Святошинсько-Пуща-Водицький»

Парнікоза Іван, Атамась Наталія, Колінько Володимир, Борейко Володимир

Після створення заказника «Золотий ліс» (2020 р.) на його базі, а також базі усіх створених раніше на території Святошинського лісопаркового господарства об’єктів природно-заповідного фонду необхідно оголосити національний природний парк «Святошинсько-Пуща-Водицький». До цього ж парку необхідно включити сучасне Святошинсько-Біличанське відділення національного парку «Голосіївський». При цьому дирекція сучасного Святошинського лісопаркового господарства має бути трансформована в дирекцію національного парку.

Рослинність та флора проектованого національного парку характеризується значним різноманіттям. В її складі збереглися як типові для природних угруповань, так і рідкісні для межі Полісся та Лісостепу угруповання та види рослин.

Деревостани на території проектованого парку сформовано дубом черещатим (Quercus robur), березою повислою (Betula pendula), ліщиною (Corylus avellana), кленом сріблястим (Acer saccharinum), горобиною звичайною (Sorbus aucuparia), кленом гостролистим (Acer platanoides) та американським (Acer negundo), вишнею (Cerasus vulgaris), шипшиною собачою (Rosa canina), вербою білою (Salix alba) та козячою (S. caprea), дубом червоним (Quercus rubra), сосною Банкса (Pinus banksiana), осикою (Populus tremula), вільхою чорною (Alnus glutinosa) та іргою круглолистою (Amelanchier ovalis). Чагарниковий ярус сформовано бруслиною бородавчастою (Euonymus verrucosa), рокитником руським (Chamaecytisus ruthenicus), птелеєю трилистою (Ptelea trifoliata) та пухироплідником калинолистим (Physocarpus opulifolius).

В лісових угрупованнях виявлено такі види трав’янистих рослин, як чина чорна (Lathyrus niger) та весняна (L. vernus), орляк (Pteridium aquilinum), щавель кислий (Rumex acetosa), фіалка собача (Viola canina), запашна (V. odorata) та лісова (V. reichenbachiana), верес звичайний (Calluna vulgaris), молочай кипарисовидний (Euphorbia cyparissias), перстач білий (Potentilla alba), який охороняється рішенням Київради № 219/940 від 29.06.2000 р. (Перелік рослин та тварин…), перстач сріблястий (P. argentea) та гусячий (P. anserina), герань криваво-червона (Geranium sanguineum), барвінок малий (Vinca minor), медунка вузьколиста (Pulmonaria angustifolia), вероніка лікарська (Veronica officinalis) та дібровна (V. chamaedrys), перестріч гайовий (Melampyrum nemorosum) та лучний (M. pratense), нечуйвітер волохатий (Hieracium pilosella) та зонтичний (H. umbellatum), наперстянка великоквіткова (Digitalis grandiflora), материнка звичайна (Origanum vulgare), зміячка низька (Scorzonera humilis), пахучка звичайна (Clinopodium vulgare), очиток звичайний (Sedum maximum), деревій звичайний (Achillea millefolium) та верболистий (Achillea salicifolia), чебрець Маршала (Thymus marschallianus), оман британський (Inula britannica), дзвоники круглолисті (Campanula rotundifolia), парило звичайне (Agrimonia eupatoria), хвощ польовий (Equisetum arvense), сон лучний (Pulsatilla pratensis) та розкритий (Pulsatilla patens), занесені до Червоної книги України (2009а), конвалія звичайна (Convallaria majalis) — вид, що охороняється рішенням Київради № 219/940 від 29 червня 2000 р. (Перелік рослин та тварин…), купина лікарська (Polygonatum odoratum), жабрій ладанний (Galeopsis ladanum), суниці лісові (Fragaria vesca), гадючник звичайний (Filipendula vulgaris), ситник сизий (Juncus inflexus), дивина борошниста (Verbascum lychnitis), щитник чоловічий (Dryopteris filix-mas), гребінчастий (D. cristata) та шартрський (D. carthusiana), підлісник європейський (Sanicula europea), жовтець повзучий (Ranunculus repens), ортилія однобока (Orthilia secunda), грушанка мала (Pyrola minor), суховершки звичайні (Prunella vulgaris), осока пальчаста (Carex digitata), вереснякова (C. ericetorum) та рання (C. praecox), волошка сумська (Centaurea sumensis), ожика волосиста (Luzula pilosa), круціата гола (Cruciata glabra), конюшина альпійська (Trifolium alpestre), золотушник звичайний (Solidago virgaurea), чина лісова (Lathyrus sylvestris), льонок дроколистий (Linaria genistifolia), куничник наземний (Calamagrostis epigejos), смовдь гірська (Peucedanum oreoselinum), костриця борозниста (Festuca rupicola), ластовень лікарський (Vincetoxicum hirundinaria), парило звичайне (Agrimonia eupatoria), яглиця звичайна (Aegopodium podograria), підмаренник справжній (Galium verum), кислиця звичайна (Oxalis acetosella), жіноча папороть (Athyrium filix-femina), півники болотяні (Iris pseudacorus), які охороняються рішенням Київради № 880/2290 за 23.12.2004 р. (Перелік рослин та тварин…), ушанка дніпровська (Otites borysthenica), костяниця (Rubus saxatilis), шпергель польовий (Spergula arvensis), смілка поникла (Silene nutans) та звичайна (S. vulgaris), а також ломиніс прямий (Clematis recta).

Наявні і синантропні види: лопух великий (Arctium lappa), жабрій двонадрізаний (Galeopsis bifida), міцеліс стінний (Mycelis muralis), кінський часник черешковий (Alliaria petiolata), ваточник сірійський (Asclepias syriaca), заяча капуста несправжня (Sedum spurium), чистотіл звичайний (Chelidonium majus), герань Роберта (Geranium robertianum), гравілат міський (Geum urbanum), нечуйвітер зонтичний (Hieracium umbellatum), розрив-трава дрібноквіткова (Impatiens parviflora), кропива дводомна (Urtica dioica), а також м’яточник чорний (Ballota ruderalis).

З мохоподібних виявлені торфовики (Sphagnum sp.), леукобрій сивий (Leucobryum glaucum), дикран віничний (Dicranum scoparium) та плеурозій Шребера (Pleurozium schreberi). З грибів виявлені трутовик сірчано-жовтий (Laetiporus sulphureus), гнойовик (Coprinus micaceus), зморшок їстівний (Morchella esculenta), тремтячка (Tremella sp.), строчок (Gyromytra esculenta) та трутовик облямований (Fomitopsis pinicola). На території 1 кв. Київського лісництва у 2006 р. виявлено рідкісний гриб листочню кучеряву (Sparassis crispa), який включено до Червоної книги України (2009а).

На території проектованого національного парку «Святошинсько-Пуща-Водицький» також виявлено низку локалітетів рідкісних червонокнижних та регіонально рідкісних рослин.

Велику цінність становлять виявлені в 2008 р. і підтверджені в 2020 р. місцезростання любки зеленоквіткової (Platanthera chlorantha), а також виявлене в 2012 р. та підтверджене в 2020 р. місцезростання косариків черепичастих (Gladiolus imbricatus) в кв. 60 Київського лісництва.

В 55 кварталі Межигірського лісництва виявлено плаун булавовидний (Lycopodium clavatum) — вид, який охороняється Рішенням Київради № 219/940 від 29 червня 2000 р. (Перелік рослин та тварин…) та торфовик (Sphagnum sp.). Останні знайдено також по західній межі 54 кварталу того ж лісництва. Болотисті екосистеми збереглися також на межі Межигірського та Пуща-Водицького лісництва, зокрема, в урочищі Синяки (1 кв. Пуща-Водицького лісництва). Цінним є також фрагмент листяного та мішаного лісу в 50-51 кварталах Пуща-Водицького лісництва.

В районі початку вулиці Дніпроводської — 74 кварталу Межигірського лісництва зареєстрована лілія лісова, включена до Червоної книги України (2009а) (локус з віргінільних та іматурних особин в співвідношенні 1 до 4) (Синько Б., особисте повідомлення). Неподалік від нього були виявлені локус плауна річного (Lycopodium annotinum), який включено до Червоної книги України (2009а), та верхове болітце, яке наразі знищене. В 54 кварталі цього ж лісництва виявлено болітце, заросле березою та осикою, оточене зеленомошно-вересовим сосняком. В його центрі зарості злаків, проте по периферії наявні куртини мохів рунянки звичайної (Polytrichum commune) та торфовика (Sphagnum sp.). Тут також виявлено плаун булаво видний (Lycopodium clavatum). Місцезростання торфовика виявлено нами також на міжквартальній просіці 7 та 8 кварталів Святошинського лісництва. Тут також зростає родовик лікарський (Sanguisorba officinalis).

У 76 кварталі Святошинського лісництва, прилеглому до Святошинських ставків, було зафіксовано пальчатокорінник м’ясо-червоний (Dactylorhiza incarnata). Цю орхідею включено до Червоної книги України (2009а). Тут виявлено також такий регіонально рідкісний вид, як вужачка звичайна (Ophioglossum vulgatum, який охороняється рішенням Київради № 219/940 від 29.06.2000 р. (Перелік рослин та тварин…).

По західному кордону 54 кварталу Межигірського лісництва знаходиться заболочена ділянка з водотоком, оточеним цікавою флорою. Тут в прикомлевих частинах осик зростають мохоподібні та лишайники. Виявлено рунянку звичайну та декілька видів торфовика. Тут також зростає щитник шартрський (Dryopteris carthusiana), жіноча папороть (Athyrium filix-femina), перстач прямостоячий (Potentilla erecta), хвощ лучний (Equisetum pratense), чорниця (Vaccinium myrtillus), брусниця (V. vitis-idaea), верес звичайний (Calluna vulgaris) та рідкісна рослина — плавушник болотяний (Hottonia palustris). Виявлено подушковидні куртини біломоху сизого (Leucоbryum glaucum). Навесні ділянка затоплюється. Локально виявлено представників неморальної флори: зірочник гайовий (Stellaria holostea), копитняк європейський (Asarum europaeum) та медунку темну (Pulmonaria obscura).

Згідно літературним даним, для території проектованого національного парку наводяться також наступні види включені до Червоної книги України (2009а): альдрованда пухирчаста (Aldrovanda vesciculosa) виявлена в ставку на річці Любка поблизу селища Коцюбинське; береза темна (Betula obscura) — декілька екземплярів виявлено на просіці 69/70 Святошинського лісництва; береза низька (Betula humilis) наводиться для Романівського болота; осока тіньова (Carex umbrosa), яка зростала в прилеглому до Романівського болота дубовому лісі; осока Баксбаума (Carex buxbaumii) виявлена на узліссі між Романівським болотом, залізницею та заплавою річки Ірпінь; пухирник малий (Utricularia minor) зафіксований на Святошинських ставках (Прядко та ін., 2016).

У 2020-21 р. лілія лісова виявлена на березі річки Любка в районі Зеленого ставу на околиці с. Коцюбинське. В 2012 р. тут нараховано 5 особин (50.491031°, 30.310543°).

На території проектованого парку також виявлено такі регіонально рідкісні види рослин як мучниця звичайна (Arctostaphylos uva-ursi), наперстянка великоквіткова (Digitalis grandiflora), щитник широколистий (Dryopteris dilatata), багаторядник Брауна (Polystichum braunii), тирлич звичайний (Gentiana pneumonanthe), осока трясучкоподібна (Carex brizoides), купальниця європейська (Trollius europaeus), родовик лікарський (Sanguisorba officinalis), волошка сумська (Centaurea sumensis), білозір болотяний (Parnassia palustris), а також хвощ рябий (Equisetum variegatum) (Прядко та ін., 2016).

Для території проектованого парку наявні також дані щодо поширення мохоподібних. Зокрема, Helodium blandowii наводився для Романівського болота, Warnstorfia fluitans та Hypnum lindbergii виявлено в урочищі Синяки, торфовики виявлено в Межигірському лісництві, Scapania irrigua в кв. 72 Пуща-Водицького лісництва, Riccia huebeneriana — у Межигірському лісництві на березі ставка у лісі, Plagiothecium denticulatum — у Межигірському лісництві у кв. 66 на ґрунті в 30-річних посадках сосни, Plagiothecium curvifolium — у Межигірському лісництві, кв. 47 на основі та стовбурі дуба в сосняку, Othotrichum anomalum — у Київському лісництві на просіці між кв. 75–76 на стінках ДОТа, Orthodicranum tauricum — у Святошинському ЛПГ без конкретної вказівки, Bryum tenuisetum — у Межигірському лісництві на березі ставка у лісі, Bryum ruderale — у Святошинському лісництві на ґрунті край дороги між лісом та ставом, Bryum rubens — у Київському лісництві на трав’янистих схили до річки, на кротовинах, Bryum pseudotriquetrum — на осушеному болоті на березі річки Борщагівка (вказно як Нивку) та на Романівському болоті, Bryum alpinum — біля села Романівка на піщаному ґрунті у Київське лісництво, Brachythecium populeum — на просіці між кв. 75 та 76 на ДОТі (Вірченко, 2006).

Головну цінність лісового масиву проектованого парку складають біотопи, які охороняються Додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції: сарматські ліси степової зони з Pinus sylvestris — G3.4232, а також березові ліси зі сфагновими мохами G1.51 (зокрема на півночі Святошинського ЛПГ). Під охороною знаходяться також комплексні біотопи — Х35 континентальні піщані дюни (Тлумачний.., 2017).

Велику цінність становить рослинність витоків річки Горенка в урочищі Синяки, 71 квартал Межигірського лісництва. Тут в умовах наявності джерел сформувалися осокові болота та невеличкі озера.

Значну цінність становлять розташовані на території об’єкту стави на р. Котурці та Горенці та в урочищі Мушанка (50.531343, 30.442171). Зокрема, в ставку на 14 лінії (став Карачун 50.549630, 30.333552) виявлено рідкісний рдесник туполистий (Potamogeton obtusifolius). Натомість, на берегах ставка на 10–11 лінії Пуща Водиці (ставок Двірець 50.543414, 30.338192) виявлено образки болотяні (Calla palustris) (Савицький, Зуб, 1999).

На території проектованого парку виявлено велику популяцію ящірки прудкої (Lacerta agilis) та веретільниці ламкої (Anguis fragilis), які охороняються Додатками ІІ та ІІІ до Бернської конвенції відповідно (Bern Convention 1979). На території Пуща-Водиці до Другої світової війни фіксувався рідкісний вид – ставкова нічниця (Myotis dasycneme), внесений до Червоної книги України (2009b, О. Годлевська, особисте повідомлення).

В основу зонування НПП «Святошинсько-Пуща-Водицький» мають бути покладені наші пропозиції щодо зонування Святошинсько-Біличанського природоохоронного науково-дослідного відділення національного природного парку «Голосіївський», які, на жаль, наразі не враховані.

На підставі комплексного дослідження Святошинського лісопаркового господарства, яке проводиться нами з 2000 р., інформації про розміщення популяцій рідкісних видів рослин, а також враховуючи сучасний і прогнозуючи майбутній рівень відвідування території Біличанського відділення, ми пропонуємо виділити три кластера його заповідної зони:

1. «Приірпінський» включає територію 18–22, 26–30, 38–42 та 47–54, 61–68 кварталів Київського лісництва;

2. «Долина річки Любки» на території 1–10 кварталів Святошинського лісництва;

3. «Романівський» — квартали 28–32, 39–43 Святошинського лісництва.

В 1 масиві — «Приірпінському» виявлено популяції наступних рослин, які охороняються Червоною книгою України: гніздівки звичайної (Neottia nidus-avis), лілії лісової (Lilium martagon), гладіолусів черепичастих (Gladiolus imbricatus), сон-трави розкритої (Pulsatilla patens), любки зеленоквіткової (Platanthera chlorantha) та півників угорських (Iris hungarica). Тут також виявлено популяцію синюхи блакитної (Polemonium caeruleum) — виду, який охороняється на території Києва рішенням Київради (Перелік рослин та тварин…). Значну цінність становлять ділянки збереженого тут мішаного дубово-сосново-орлякового лісу, які характеризуються значним потенціалом відновлення та біологічним різноманіттям. Як свідчать наші спостереження, даний фрагмент лісу віддалений від Києва та Пущі-Водиці, а також від Ірпеня болотистою долиною однойменної річки і тому є маловідвідуваним. З метою відпочинку та транзиту до Києва використовуються квартали вздовж залізниці та пагорби над річкою Ірпінь, які до масиву заповідної зони не включені.

2 масив — «долина річки Любки» включає в себе біологічно цінний фрагмент долини малої притоки Ірпеня — річки Любки з верховим болотом Романівським. Останнє являє собою місцезростання багатьох рідкісних видів рослин, серед яких береза низька (Betula humilis). На болоті проживає також колонія бобрів. В кв. 1 Святошинського лісництва виявлено також рідкісний гриб — листочня кучерява (Sparassis crispa), занесений до Червоної книги України (2009a). Для збереження гриба необхідний режим заповідності, зокрема елімінація санітарних рубок та збирання сухостійної деревини.

3 масив — «Романівський» включає в себе фрагменти цінних дубово-соснових лісів з популяціями рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України (2009a), а саме гронянки багатороздільної (Botrychium multifidum). Популяція була дуже великою і налічувала близько 100 особин. Наразі (2020 р.) у зв’язку з впливом лісового господарства, залишилися лише окремі особини. Також тут зростає сон трава розкрита (Pulsatilla patens) — по світлим просікам, та лілія лісова (Lilium martagon) — розріджено по всій зазначеній території. Даний фрагмент відділений від Києва та межує лише з с. Романівка, проте відвідування відбувається переважно в прилеглих до села кварталах, які до заповідної зони не включаються.

Введення режиму заповідної зони позитивно позначиться на природному відновленні корінних типів лісу, а також динаміці розвитку популяцій зазначених вище видів.

До складу заповідної зони національного парку мають увійти також 13, 39, 40, 41, 52, 53 квартали Святошинського лісництва як місця існування денних хижих птахів.

Джерело: