Додаток перекладчика

Павло Волянський

Коли приглянемось в Енеїді всім тим сценам при столі, про які Єнсен згадує у своїй студії, побачимо, що й тут Котляревський зовсім оригінальний. Страви і напитки, що їх так залюбки поет вичисляє, мають національний характер. Они не лише мужицькі й козацькі, але також українсько-панські – отже всеї української суспільності. [Про це ближче: Я. Гординський: Причинки до студій над Енеїдою.] І так приміром обід у Прозерпіни (III: 117 – 118) є більше панський, де праведні душі все тільки ласощі їли:

«Сластьони, коржики, стовпці

Вареники пшеничні, білі,

Пухкі з кавяром буханці;

Часник, рогів, паслін, кислиці,

Козельці, глід, терн, полуниці,

Крутії яйця з сирівцем

І дуже вкусную яєшню,

Якусь німецьку, не тутешню

І запивали все пивцем.»

[Цитати наведені по виданню: Руска письменність І. Твори Івана Котляревського, Петра Артемовського Гуляка, Євгена Гребінки. Львів 1908.]

Подібно також і Латин ставить троянцям панський обід (IV: 53 – 54). Там:

«Пили горівку до ізволу

І їли бублики кавяр

Був борщ до шпундрів з буряками,

А в юшці потрух з галушками,

Потім до соку каплуни,

З отрібки баба, шарпанина.

Печена з часником свинина

Крохмаль, який їдять паші.

В обід пили заморські вина…

Пили Сикизку, деренівку

І кримську вкусную дулівку

Що то айвовкою зовуть».

Або у царя Евандра їдять Троянці (V: 19)

«Просілне з ушками, з грінками

І юшка з хляками, з кишками,

Телячий лизень тут лежав;

Ягни і до софорку кури,

Печені різної три хунти

Богацько ласих теж потрав».

А побіч сих бачимо також і звичайні мужицькі і козацькі страви так приміром на поминках за блаженного Анхиза (II: 12 – 13), або коли Еней, «приплентавсь до берега зі всім своїм троянським плем’ям» і скликав всіх на пир (IV: 29), тоді здорово

«Вбирали січену капусту,

Шатковану і огірки

(Хоть це було в час м’ясопусту),

Хрін з квасом, редьку, бураки

Рябка, тетерю, саламаху –

Як не було поїли з маху

І всі строщили сухарі;

Що не було, все поз'їдали,

Горівку всю повипивали,

Як на вечері косарі.»

З тих кількох строфок бачимо також, як великим засобом назв різнородних страв і напитків орудує поет в своїй епопеї. Тому що деякі з них в нас менше знані або й зовсім незвісні, подаю вкінци читачам Енеїди для зрозуміння короткий словарець:

Агни – рід страви.

Блин – рідке тісто пражене на сковороді, млинець.

Брага – напиток з проса, або вівса.

Бублики – колачики, обарінки.

Буханці – бохонці, балабухи.

Бухинка – булочка.

Вареники – пироги.

Варенуха – горівка варена з медом і корінням.

Ганусна – анижівка.

Глевтяк – закалець.

До софорку – з начинкою.

Дулівка – горівка настояна на дулі (груші).

Збитень – напиток з горячої води, меду і коріння.

Зубці – ячмінна каша на молоці макуховім.

Капама – тісточка.

Коржі – паляниці.

Курдимон – коріння додане до горшки для запаху,

Лизень – язик.

Лимон – цитрина.

Маслини – оливки.

Отрібка – січена печінка.

Пінна – горівка з жита (піниться).

Полуниці – рід суниць,

Потапці – рід холоднику, квас або холодна юшка з мясом або рибою,

Потрух – нутро, (легке, печінка, серце),

Просілне – росіл.

Пундики – паляниці з цибулею на олію.

Путря – страва з вареного і солодженого ячменю.

Сирівець – квас хлібний.

Сластьони – пампухи.

Стовпці – гречаники, гречухи.

Тетеря – кваша з хлібом.

Тютюнкова – горівка з бочки, під котру кладуть листя з бакуну.

Чикилдиха – лиха горівка.

Шарпанина – сушена риба.

Шпундер – мясо з-під ребер.

Шулик – медівник з маком.