Коріння

Михайло Харишин

Мій рід бере початок з козаків,

Що майже двісті літ лишили Задунав’я

Закласти древо родоводу для віків

На сивих землях Галицького краю.

Давним-давно, як зруйнували Січ

На Запорожжі з волі Катерини злої,

Новий козацтво заснувало Кіш

На березі величного Дунаю.

Був серед них і пращур мій,

Старий козак, разом із сином

Пустив коріння на землі новій,

Обжились там і їхні побратими.

Та не судилось довго в мирі жить,

В війні зійшлися турки й росіяни,

І розділивши українців, як завжди,

Поклали край вони і волі за Дунаєм.

Пішли шукати долю й два брати,

Онуки запорожця, по Дністру нагору,

Й спинилися на Липі Золотій вони,

Під Бережанами, в щасливу для них пору.

6.03.2010, Кишинів