Ночі

Михайло Харишин

Ночі безсонні, гості мої,

Часто приходять до мене,

Змушують думать про всяке в житті,

Як не ховався б від себе.

Згадуєш рідних, дітей, і батьків,

Друзів, яким завжди радий,

Згадуєш й тих, хто пішов навіки,

І не знаходиш відради.

День свій вчорашній «прокручуєш» знов,

Чи не зробив десь помилки,

Не наламати би, думаєш, дров,

Не пропустить би зупинки.

Лізуть у голову різні думки,

Страхи, і добрі бажання,

Так вже влаштовані, думаєш, ми,

Не обійтись без вагання.

Ночі безсонні, неждані мої,

Часто до мене приходять,

Інколи ловиш себе ти тоді –

Може то старість підходить?

27.03.2010, Кишинів