Там, де Липа Золота

Михайло Харишин

Там, де Липа Золота,

Де Лисоня срібна,

Січових стрільців кувались

Слава, честь та гідність.

Там вкраїнці молодії

В боях з ворогами

За Вкраїну, її волю

Життя віддавали.

Помирали, сподівались

Не даремно гинуть,

І ніколи не пригорнуть

Дівчат своїх вірних.

Ой, ви стрільці січовії,

Ще й брати повстанці,

Невже час ваш дух розвіяв,

Зарівняв всі шанці?

Невже долею судилось

Запроданцям жадним

Плюндрувати нашу землю,

І вклонятись зайдам?

Не діждетесь, поганії,

Скажені заброди,

Не постане на коліна

Вкраїна ніколи.

Пам’ятайте, ще не вмерла

Козацька звитяга,

Лицарів-стрільців завзятість

І повстанська слава.

Стережіться навіжені,

І візьміть до тями –

Україна буде вічно,

Як сонце над нами.

12.02.2010, Кишинів