Лютий. 1

Софія Малильо

Стужі налетіли з Півночі просторів,

хугами-вітрами просвистіли скрізь.

Бідні пташенята! У такому горі

шкода їх, маленьких, шкода їх до сліз!

А лютий лютує. За січень, за грудень

зима, схаменувшись, мете сніговієм.

Вона – повноправна володарка всюди,

і хто їй перечити сміє?

Хоч сонце все вище, воно ще не гріє,

і землю вітри в білі хутра прибрали,

та в серці вже нищечком жевріє мрія

про землю в цвітінні й пташині хорали.

16/II-1991.