Ранок після дощу

Софія Малильо

За ласку, за щедрість, за вчасну підмогу

Подяка, осанна вам, сили природні!

Земля сприйняла животворну вологу,

Серця всі – в гармонії з вами сьогодні.

Ще вчора гнітила їх туга-тривога,

І пити, лиш пити жадало зело,

А нині – блаженства солодка знемога,

І сонце над нею велично зійшло.

Така благодать у природі розлита!

І сонце зі сходу, і хмари ще линуть здаля,

Співає напоєна щедро й умита

Ще вчора стривожено спрагла земля.

Хвала вам, о генії-духи над нами!

Простіть нам вину незліченних образ.

Ви пращурам нашим були божествами,

Тож допоможіть навернутись до вас!

16/V-1990.