15.06.1910 р. До Марії Грінченко
| 1910 року 15 червця |
Високоповажна Маріє Миколаївно!
Ваш лист дійшов до мене. Ваше горе велике, та й наше так само велике, бо Борис Дмитрійович був чудовий стиліст і писав найчистішою й найкращою мовою в наш час. Передивився я усю кореспонденцію й знайшов три письмі небіжчика, писані з Чернігова. На жаль, в мене не зосталось його листів од 1881-го року. Як не зосталось листів й інших письменників, в той давній час ще не виявивших себе добре й виразно або тільки починаючих ще.
Посилаю Вам через добродія Шафрана троє письом небіжчика й спис слів з уст народу, записаних мною на селах і ще не поданих мною в Словар. Я певний, що після смерті Б[ориса] Дмитрійовича усі нові словарні матеріали знаходяться в Вас, добродійко, і кращого й певнішого схову вони навряд чи знайшли б теперечки.
З щирим шануванням і споболінням до Вашого й громадянського нашого горя зостаюсь
Ів. Нечуй-Левицький.
Примітки
Відомий тільки один лист І. Нечуя-Левицького до Марії Миколаївни Грінченко (М. Загірньої, 1863 – 1928) – української письменниці, дружини Б. Грінченка. Автограф зберігається у відділі рукописів ЦНБ, ф. III, № 43037. Писаний після смерті Бориса Дмитровича, що сталася 6 травня 1910 р. Листи М. Загірньої до І. Нечуя-Левицького не відомі.
Подається вперше за автографом.
Подається за виданням: Нечуй-Левицький І. С. Зібрання творів у 10-и томах. – К.: Наукова думка, 1968 р., т. 10, с. 483.