До молоді

Михайло Старицький

На вас, завзятці-юнаки,

Що возлюбили Україну,

Кладу найкращії гадки,

Мою сподіванку єдину.

В вас молода ще грає кров,

У вас в думках немає бруду,

І в серці гріється любов

До обездоленого люду…

Не занехайте ж ви її,

Не розпустіть по вітру всує,

Нехай ваш дух вона гартує

В культурній, чесній боротьбі…

Бо зло буя, бо гвалт кругом,

А між слов’ян немає згоди…

Так заспіваймо ж ми псалом

Братерства, рівності, свободи.

Забудьмо чвари вікові,

Подаймо руки, як братове,

І на пролитій в нас крові

Збудуймо щастя народове.

Сліпому люду понесім

В хатину сяєво просвіти,

І в серце, тугою сповите,

Живу надію закропім!

Угору ж стяг, а світоч – в руки,

І, що б не сталося, – вперед!

Під гаслом правди і науки,

Під гартом вражих приверед

Ми насталим і серце, й волю,

І чересло на переліг,

Та нашу знищеную долю

Поведемо через поріг…

І не поклонимось кумиру,

Як не вклонивсь і наш співець,

Що за любов, за правду щиру

Прияв стражденницький вінець!

[1876]

Примітки

Вперше надруковано з деякими змінами в збірці «Молот», Львів, 1878, стор. 38, за підписом «St.». Друкується за автографом (Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, ф. 72, № 113). На автографі помітка М. Старицького: «Читаний на роковинах Шевченка 22 марта 1898 р.».

Подається за виданням: Старицький М. Твори у 8 тт. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1963 р., т. 1, с. 70 – 71.