Горлиця

Анатолій Свидницький

Ой у лісі, у дубині,

На краю, на краю,

Жила собі горлиця,

Як в раю, як в раю.

Попід лісом пшениченька,

Лобода, лобода,

А у лісі криниченька

І вода, і вода.

Гніздо мала тепленькеє,

Наче піч, наче піч;

Воркотала горлиця

День і ніч, день і ніч.

Клюне собі зернятко

І летить, і летить

До погожої криниці,

И воркотить, воркотить.

А вернеться на гніздечко

До дітей, до дітей,

Та й воркує, бо далеко

Від людей, від людей.

І літала вільная

І сюди, і туди,

І не знала лишенька

Та біди, та біди.

Та запахла горлиці

Слобода, слобода,

Бо приїлась пшениченька

І вода, і вода.

І підняла ця пташина

Вгору ніс, вгору ніс,

І воркує на все горло

На весь ліс, на весь ліс:

«Не хочу я пшениченьки,

Ні води, ні води,

Піду шукать проміж люди

Слободи,слободи.

Замешкаю я де-небудь

У селі, у селі,

І житиму, як у хаті,

У дуплі, у дуплі».

Покинула ліс-дубину

І летить, та й летить,

І вербу знайшла дупляву…

Що ж?.. Сидить?

Ой вдалася тій горлиці

Слобода, слобода, –

Обсіло її все лишенько

Та біда, та біда!

Пугутькають на горлицю

Пугачі, пугачі,

І горобчики напались,

І сичі, і сичі.

Причепились і ворони,

Й шуляки, й шуляки;

Ще в пушку дітей забрали

Хлоп’яки, хлоп’яки.

Да й ще лиху слобіджанки

Не кінець, не кінець:

Бо спіймали і старую

На сілець, на сілець.

Посадили у кліточку:

«Воркоти! Воркоти!»

Як же птиці ворковати,

Де коти, де коти?!

Ото тобі, горлице,

Слобода, слобода!

Клюй пшеницю й сиди нишком,

Де вода, де вода!

Знай навіки, голубонько,

Що твій ліс, що твій ліс,

А запахне слобідонька,

То втни ніс, то втни ніс.

Не шукала горлиця

Слободи, слободи.

Але наші прадіди

І діди, і діди.

Примітки

Вперше надруковано в газ. «Черниговские губернские ведомости», 1860, 28 січня, № 4, повністю – у журн. «Україна», 1924, кн. 4, с. 94 – 95. Включено до вид.: Свидницький А. Твори, 1958, с. 476 – 478.

Автограф невідомий.

У паперах члена Чернігівської громади, учасника революційного товариства «Земля і воля» І. О. Андрущенка під час арешту було знайдено список вірша, довший від першодруку на дві строфи (зберігається в ЦДАЖР СРСР у Москві, ф. 112 (ОППС), оп. 1, № 72, «Производство высочайше учрежденной в С.-Петербурге следственной комиссии об Иване Андрущенко», т. 1, арк. 237).

Пісня «Горлиця» написана під час навчання Свидницького в університеті і висвітлює процес закріпачення Слобідської України – «Слобіджанки», що шукала волі – «слободи».

Подається за списком І. Андрущенка.

Подається за виданням: Свидницький А. Роман. Оповідання. Нариси. – К.: Наукова думка, 1985 р., с. 399 – 401.