Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Після перших подій

Вів інтерв’ю А.Краслянський

Інтерв’ю “Радянської України”

Першими серед перших були працівники пожежної служби. І хоч сьогодні життя на станції і в евакуйованій зоні дедалі більше входить у нормальне русло, вони й досі на бойовому посту – такі ж зібрані, мобілізовані, готові будь-якої хвилини до рішучих дій. Про це свідчить сам кабінет начальника управління пожежної охорони МВС УРСР генерал-майора П.М.Десятникова. На стінах – розгорнуті карти. Входять і виходять за оперативними донесеннями офіцери. Телефонні дзвінки. Рапорти. Перше запитання генералові – про нинішні турботи бійців пожежної служби в районі станції.

– Головне наше завдання, – каже Пилип Миколайович, – не тільки в нинішніх умовах, а й завжди – забезпечити надійну протипожежну охорону державного і особистого майна. Цим ми і займаємося зараз. Уявіть собі: і в Прип’яті, і в інших евакуйованих містах та селах залишилися без нагляду будинки, де діє електрична мережа. Через ліси проходить техніка, від якої можуть відскочити іскри. Отже, треба бути завжди напоготові. Крім того, наша допомога потрібна спеціалістам, які долають наслідки аварії. Вони продовжують, незважаючи на небезпеку, працювати на території станції – і навколо четвертого блока і під ним. А хто як не пожежники можуть подати найефективнішу допомогу тим, хто приступив до відповідальної операції – дезактивації території станції і навколишньої місцевості.

Отже, нам зараз не до відпочинку. Працівники штабу, відповідальні керівники підрозділів, як і раніше, сплять по 3-4 години на добу.

– Ми вже довідалися про героїчні вчинки підрозділу Л.Телятникова і багатьох його товаришів, які в перші хвилини аварії, ще навіть не знаючи характеру пошкоджень, вступили в двобій з вогнем. Що ви можете про це сказати?

– Важко навіть передати захоплення діями цих людей, які ціною свого здоров’я, рискуючи життям, не допустили поширення вогню до сусідніх блоків, зупинили його в початковій стадії. Мужність і самовідданість цих людей безмежна. Хочу сказати, що виняткову мужність проявили і нині проявляють десятки, сотні працівників пожежної служби, які прийняли естафету перших. У Чорнобиль і Прип’ять одразу після тривожного повідомлення прибули заступники начальника управління В.М.Гурін, С.А.Грипас, начальник відділення В.В.Пирогов. Тільки сьогодні повернулися в Київ начальник відділення техніки Г.П.Афанасьєв, його колега М.Я.Задорожний, котрі з перших днів очолили в Чорнобилі протипожежний штаб. Вони ні на хвилину не залишали свій пост, керуючи діями підрозділів, що прибували на свою вахту. Не можу без захоплення говорити про Г.В.Нагаєвського – чергового служби пожежогасіння, який добровільно приїхав до місця подій з Білої Церкви. Він разом з П.І.Войцеховським, М.Я.Павленком, М.А.Дяченком, О.А.Немировським, І.П.Худолієм та багатьма іншими проявили виняткову мужність і героїзм у виконанні робіт по локалізації аварії, особливо біля реактора четвертого блока. Без них просто був би неможливий дальший хід аварійних робіт.

– Отже, робота пожежних триває?

– На ліквідацію наслідків аварії кинуті всі наші сили. Активно допомагають працівникам пожежної охорони Київської області добровольці Чернігівської, Житомирської та інших областей. Впевнений, що перед такою мужністю і самовідданістю людей відступить будь-яка стихія.

Радянська Україна, 1986 р., 11.05, № 107 (19612).