Гійом Постель (1540-і – 1550-і рр.)

Луняк Є.

З творів Гійома Постеля [2] про Туреччину (1540-і – 1550-і рр.)

Про головні мови Туреччини

Ви почуєте тут всі мови світу через величезну кількість бранців, які походять з різних кутків світу, але найголовнішими мовами є, як я казав, простонародна грецька, турецька та слов’янська (Esclavon).

Postel Guillaume. De la Republique des Turcs. – Poitiers: Par Enguibert de Marnef. Avec privilege du Roy, 1560. – 136 p. – Р. 75.

Про родину Сулеймана І Пишного

Він [султан – Є. Л.] в принципі завжди виказував пошану та кохання до своєї першої [тобто найголовнішої – Є. Л.] дружини, яку називали Султаншею, або Володаркою, без подальших регалій [3]. Вона була матір’ю Мустафи [4], первістка цього повелителя, який мав 27 чи 28 років в цей час, багато хто давав менше, кажуть, ця Султанша утримувалась в сералі у Нижній Магнезії в Анатолії разом із згаданим сином, звідки могли часто прибувати до Константинополя, щоб бачити свого Пана.

Postel Guillaume. De la Republique des Turcs. – Poitiers: Par Enguibert de Marnef. Avec privilege du Roy, 1560. – 136 p. – Р. 31.

Про Роксолану

Р. 60. – Теперішній султан Сулейман, якому дорікала його матір, що добре знала цього володаря, не слухав нікого й довірявся тільки своїй рабині, а не своєму сину. Він після його смерті навіть з великою нехіттю взяв участь у жалобі…

Р. 87 – Про султана Сулеймана, який править зараз, я не хочу багато говорити, бо справи його ще не завершені.

Postel Guillaume. La tierce partie des orientales histoires. – Poitiers: Par Enguibert de Marnef. Avec privilege du Roy, 1560. – 96 p.

Примітки

2. Гійом Постель (1510-1581) видатний французький історіограф, філософ-містик і гуманіст ХVІ ст., прозваний «Космополітом». Він належав до першого офіційного посольства, відправленого французьким королем до Османської імперії, яка стала найбільшою загрозою тогочасного християнського світу. За свої релігійно-містичні погляди, що проявлялися, зокрема, в захопленні каббалістичним вченням, Постель кілька років провів у застінках інквізиції, запідозрений у єресі, але був відпущений з висновком non malus sed amens («не шкідливий, бо божевільний»). Помер у зубожінні.

3. Йдеться про головну дружину Сулеймана І Махідевран-Гюльбахар або просто Гюльбахар (бл. 1498-1580).

4. Мустафа (1515-1553), найстарший серед синів Сулеймана І і його спадкоємець, убитий, зокрема, й через інтриги Роксолани за наказом батька.

Подається за виданням: Луняк Є. Козацька Україна ХVІ-ХVІІІ ст. очима французьких сучасників. – Ніжин: 2013 р., с. 5 – 6.