«Як тілько задзвонять чотири годинки...»

Петро Гулак-Артемовський

Як тілько задзвонять чотири годинки,

Так ми й шморгнемо в високії будинки

Та любих панночок

Засадим до книжок:

Нехай гуртом голосять

Та хоч борщу Петрові просять.

21 июня 1851 г., Полтава

Примітки

Вперше надруковано Д. І. Багалієм у журн. «Киевская старина», 1897, кн. 3, с. 477.

Зберігся автограф у листі П. П. Гулака-Артемовського до А. А. Вагнера, з датою: «21 июня 1851. Полтава» (ДПБ, ф. 121, № 4, арк. 2 зв.):

«Жена моя, достойно уважаемый Андрей Андреевич, свидетельствуя Вам искреннейшее почтение, радостно, к радости моей, извещает меня, что почтенные родные ваши, Гофманны, избрали дом мой для постоянного в нем квартирования и содружества с нами. Полагая, что и Вы разделите с нами удовольствие подобного сожизния, поспешу признательно обнять Вас за прочтенную мною рукопись: говорю – поспешу, коли то покличе, а коли наше не в лад, то ми з своїм і назад!»

Подається за автографом.

Подається за виданням: Гулак-Артемовський П.П. Поетичні твори. Гребінка Є.П. Твори. – К.: Наукова думка, 1984 р., с. 78.