14.03.1905 р. До Г. І. Маркевича
| 14. III. 1905. Житомир |
Вельмишановний добродію, Григорій Іпатійович!
[…] V том цензура дозволила […]. На V томі можна написать, що «Всі п’єси цензурою до вистави на сцені дозволені».
Велике спасибі за жетон. Поможи боже випустить скоріше V т[ом] у світ. П’єса «Житейське море» в Києві мала поспіх. Вона йшла 9 раз при хороших зборах. Звичайно, що цю п’єсу не тільки Животков [антрепренер однієї з українських труп.], а навіть і середня трупа не може виконать з поспіхом, тоді як «Суєту» може грать і Животков…
Для «Житейського моря» треба трьох хороших акторів, а між ними, на роль Івана, артиста-художника такого, як Саксаганський. Іван Семенович Левицький [І. С. Нечуй-Левицький (1838 – 1918).], прослухавши «Житейське море», сказав: «Ця п’єса глибше захоплює душу, ніж «Суєта», вона і вища далеко «Суєти». Виходить, як кого – одному може подобатись «Паливода», а другому – «Хазяїн». Бажаю від щирого серця розвою Вашій топографії, дай боже, щоб у ній друкувались тільки українські видання, щоб їх було так багато, щоб Ви їх розвинули вчетверо більше, ніж вони зараз є!
Ще є одне прохання. Як і що треба зробить, щоб получить із інституту на ім’я дочки моєї Марії диплом на званіє домашньої учительки. Вона кінчає в цім році в Парижі курси аліанс [Шестимісячні курси при Паризькому університеті для удосконалення знань з французької мови], і для полученія посади учительки французького язика диплом на званіє домашнього учителя потрібен.
Будьте здорові. З щирим серцем прихильний до Вас
І. Тобілевич
Примітки
Публікується вперше з незначними скороченнями за автографом, що зберігається в рукописному відділі Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР (2872/1512).
Подається за виданням: Карпенко-Карий І. Твори в 3 тт. – К.: Держ. вид. художньої літератури, 1960 р., т. 3, с. 270.