Паливода XVIII століття

Іван Карпенко-Карий

Жарт в 4 діях

Дієві люде:

Граф

Гавенда – його маршалок

Турський, Кийок, Тхоржевський, Кукліновський – товариші графа

Харко Ледачий – доїзжачий

1-й, 2-й – юристи.

Тюхтій – садовник.

Палажка – його жінка.

Домця – їх дочка.

Клим – конюший, її жених.

1-а, 2-а – циганки

Борох

Мордохай

Іван – селянин

Петро – селянин

Горпина – його жінка

Дід

Гонець

Гайдук

Парубок

Молодиця

Дівчина

1-й, 2-й – слуги

Шляхтич

Старостина – вельможна пані, тітка графа.

Ядвіга – її дочка, наречена графа.

Дівчата, парубки, жиди, шляхта, музика, челядь, козачки, гайдуки.

Діється на Волині XVIII століття.

1893 р. Хутір Надеждовка

Примітки

Комедія-жарт «Паливода XVIII століття» написана 1893 року. В ній автор використав ряд народних оповідань і анекдотів про панів-самодурів та їх безглузді витівки.

Про фольклорну основу «Паливоди XVIII століття» свідчить ряд епізодів, перенесених автором у п’єсу з народних анекдотів.

І. Карпенко-Карий зумів створити сценічний жарт, наповнити його багатьма комедійними ситуаціями, дотепними виразами, жвавими діалогами. Завдяки цьому жарт «Паливода XVIII століття» користувався успіхом у глядача, хоч сам автор був невисокої думки про нього.

Вперше п’єсу «Паливода XVIII століття» надруковано в другому томі «Драм і комедій» (Одеса, 1897).

В Державній театральній бібліотеці ім. А. В. Луначарського в Ленінграді зберігається рукописний примірник твору (№ 32865), текст якого не збігається з друкованим. Найголовніші розходження подано як варіанти до основного тексту.

Подається за виданням: Карпенко-Карий І. Твори в 3 тт. – К.: Держ. вид. художньої літератури, 1960 р., т. 2, с. 5 – 53.