«І нездужання, болі – хворості…»
Софія Малильо
І нездужання, болі – хворості,
І буденщина обійма.
Спрагло жде душа миті творчості,
А її нема й нема.
Не злітає дух вільним соколом,
Хоч за простором тужить так!
Та лежать слова сірим попелом,
І мовчить чуттів мертвий шлак.
29/VIII.1990.