16.12.1888 р. До Олександри Шейдеман
| 16 декабря 1888 г. |
Многоуважаемая Александра Михайловна!
Возвращаясь вчера от Вас растроганный, я пришел домой совсем уже распуганный… В таких случаях я всегда обращаюсь к помощи всеисцеляющей музы. Скорбная, она и на этот раз послушалась моего призыва и запела мне сквозь слезы благословляющий гимн. Посылаю Вам его как благодарность за вчера и как напутственные пожелания в предстоящую Вам далекую дорогу. "Да сбудется, – по словам музы, – все то, что Вы здесь сердцем искали!"
Простите некоторые вольности: муза всегда любит нежные слова и не переносит местоимений 2-го лица множественного числа, заменяя их единственным.
Вас искренне чтущий и глубоко уважающий
А. Рудченко.
Примітки
Листувався Панас Мирний з Олександрою Михайлівною Шейдеман – своєю нареченою, а згодом дружиною – до одруження (1889 р.), а потім в часи відсутності одного з них. В архівах зберігаються автографи 68 листів Панаса Мирного до дружини (33 – у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР і 35 – в Полтавському літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного), з яких досі опубліковано лише один – від 17(5) січня 1889 р.
Лист цей подається за автографом (ф. 5, № 355).
…благословляющий гими. – Автограф вірша зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР (ф. 5, № 171). Наводимо його повністю:
А. М. Шейдеман
Не нам судила сліпа доля
Красу і молодість твою
Від лиха всякого і горя
Оберігать в своїм краю.
Серед снігів, глухого бору
Тебе сторожа інша жде
І лічить дні, часи, години,
Коли тебе, наш Серафиме,
Господь до неї приведе.
Щасливая! вона дознає,
Що між снігами і борами
Весна привітна зацвіте;
Що ти очима голубими
У ту глуху й німу пустиню
До неї щастя приведеш.
Хай буде так, як каже доля, –
Не переспорить нам її!
Благословим тобі ж дорогу
У ті далекії краї,
Як мати нас благословляла:
"Щоб тобі щастя слугувало,
Краса і врода щоб цвіла,
Щоб ти, голубко, там знайшла
Все те, що серцем тут шукала!
Щоб кращії твої надії,
Що душу молоду тут гріли,
Справдилися і принесли
Тобі утіху за собою;
Щоб музи тішились тобою,
Твого покою стерегли!"
15 декабря 1888 г. А. Рудченко Полтава.
Подається за виданням: Панас Мирний (П. Я. Рудченко) Зібрання творів у 7 томах. – К.: Наукова думка, 1971 р., т. 7, с. 367 – 368.