24.05.1898 р. До Якова Жарка

Вельмишановний добродію Якове Васильовичу.

Вибачте мені, що на Ваш лист приходиться одписуватись тільки сьогодні. Він дійшов до мене якраз у той час, коли моя жінка, породивши третього сина, лежала хвора. Ви самі гаразд, добродію, знаєте, скільки всякого клопоту прибува під такий час! Через те я і дожидався, поки жінка підведеться з ліжка, поки хатні клопоти прибере до своїх рук. До того ще мені, бігаючи на службу, ніяк не доводилось стрічатися з п. Степаненком, а його мення і по-батькові я зовсім не знав. Треба це все було роздобути у знайомих. Сьогодні під свято довелось це діло справити, і я поспішаю сповістити Вас. Ось яка п. Степаненка адреса: "Полтава, в губернской земской управе. Василию Филипповичу Степаненку".

Дуже радніший був би подарувати Вам свою "Збираницю з рідного поля", якби мав у себе хоч один зайвий примірник. Від видавця я запрохав всього-навсього 25 примірників. А коли то було?.. Розкотилися всі по добрих знайомих. Є, правда, один, переплетений з "Перемудрив", що я колись подарував теперішній своїй жінці, а тоді – добрій знайомій. Тільки всього. Якби моя жінка та не була тепер моєю жінкою, то сам автор не мав би у себе своїх творів. От через це, добродію, ніяк не зможу наділити Вам свою "Збираницю". Уже по самій назві "Збираниця" малася думка подати у світ цілу низку невеличких оповідань та приповісток. Та, дякуючи цензурі, довелося в "Збираниці" подати тільки дві приповістки: "Лихий попутав" та "П’яницю".

Цікаво б прочитати Ваш переклад "Гамлета". Мені здається, що дуже трудно цю трагедію перекласти на нашу мову. Мова наша ще мало вироблена, щоб нею без запинки можна було переказати Гамлетові думки й почуття. Такий добрий коваль усяких термінів, як Старицький, зробив з "Гамлета" посмішище задля наших ворогів. Кажуть, либонь, покійний Куліш переклав усього Шекспіра. Не знаю, чи то правда, чи ні, а доводилось бачити його перший примірник, де надруковано "Отелло", "Троїл та Кресіда" та ще якась третя трагедія. Мені найкраще подобалася "Троїл та Кресіда", де легко було переказати нашою мовою давнє грецьке життя. А "Отелло" зовсім не так вражає. Видно, що чоловік дуже натужувався, перекладаючи, і все-таки не зміг наддати того, що треба: отелловський запал зовсім збліднів, і сама мова якась суха та мертва. І це – у Куліша, що так добре знав нашу мову! Я сам перекладав "Ліра" і добре знаю, як-то трудно перекладати Шекспіра. Дехто казав, що мій "Лір" добре перекладений, а мені здається – ні. А все-таки цікаво, як Вам дався "Гамлет". Зашліть, перечитаю та й свою думку скажу.

Від Коцюбинського одібрав листа, в котрому він заслав мені свою фотографію. Дуже дякує за мій лист і обіцяє заслати всі свої твори, що були де-небудь надруковані. Цікаво перечитати всі. Сьогодні і йому думка писати.

Чув, що Кулішиха засилала до цензури покійного свого чоловіка переклад "Ромео і Джульєтти", щоб видати його тут. З сього поводу діло дійшло аж до царя. Либонь цар повелів: белетристику пропускати без запинки, аби вона була писана общеруською орфографією та не суперечила тим цензурним требованіям, які прикладаються і до руської белетристики; а переклади, учебники і учені статті – заборонити. Через це і Ваш "Гамлет" не зможе вийти в Росії, хіба за кордоном. А що чутно про Ваші поезії та оповідання? Сердечно уклоняюся Вашій половині, а Вас міцно обнімаю і смачно цілую. Душею і серцем до Вас прихильний

П. Рудченко.

Примітки

Листування Панаса Мирного з Яковом Жарком (17 листів зберігаються у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР та в Полтавському державному літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного) охоплює період 1898 – 1910 рр. 15 листів опубліковано у виданні: Панас Мирний, Твори в п’яти томах, т. 5, два публікується у нашому виданні. Листи Я. Жарка – непубліковані.

Цей лист вперше надруковано у виданні: Панас Мирний, Твори в п’яти томах, т. 5, стор. 378 – 380. Подається за автографом (ф. 5, № 1362).

…третього сина… – наймолодший син Панаса Мирного Леонід народився 21 (9) травня 1898 р.

Степаненко Василь Пилипович – полтавський учитель і земський діяч, член братства «тарасівців», пізніше завідував книгарнею «Киевской старины» у Києві.

…казав, що мій «Лір» добре перекладений… – йдеться тут про оцінку В. Горленка.

Від Коцюбинського одібрав листа… – див.: Михайло Коцюбинський, Твори в шести томах, т. 5, стор. 262 – 263.

Подається за виданням: Панас Мирний (П. Я. Рудченко) Зібрання творів у 7 томах. – К.: Наукова думка, 1971 р., т. 7, с. 432 – 433.